РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТУ ДЛЯ ОЦІНКИ СПРИЙНЯТТЯ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВІРТУАЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-3-191-155-160Ключові слова:
віртуальна реальність, архітектурне середовище, опитувальник, емоції, сприйняття, простір, комунікація, користувачАнотація
Стаття присвячена розробці та попередній валідації опитувальника для комплексної оцінки когнітивних, емоційних та комунікативних реакцій користувачів на віртуальні архітектурні середовища. Запропонований інструмент дозволяє вимірювати сприйняття простору, емоційне занурення, орієнтацію та ефективність комунікації у віртуальних презентаціях архітектурних проєктів, що сприяє покращенню взаємодії між архітекторами та користувачами.
Посилання
Shataliuk, D. (2025). Virtual reality as a communicative bridge between the client, architect, and community. Urban development and spatial planning: Scien.-tech. journal, 88, 227–238. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2025.88.227-238
Shataliuk, Y. V., Demydiuk, O. B., & Shataliuk, D. A. (2023). Features of the architectural environment influence on the psycho-emotional state of a person. In Promising areas of theoretical and applied research 2023 (Sworld-US Conference Proceedings, Vol. 1, usc21-01, pp. 42–47). Seattle, USA. https://doi.org/10.30888/2709-2267.2023-21-01-013
Loomis, J. M., Blascovich, J.J., & Beall, A. C. (1999). Immersive virtual environment technology as a basic research tool in psychology. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 31, 557–564.
https://doi.org/10.3758/BF03200735
Hornsey, R. L., & Hibbard, P. B. (2024). Current perceptions of virtual reality technology: Applied Sciences, 14(10), 4222. https://doi.org/10.3390/app14104222
Ruth, D. (2001) Spatial navigation in immersive virtual environments. PhD thesis, University College London. Retrieved from https://discovery.ucl.ac.uk/id/eprint/1111/
Hermund, A., Klint, L., & Bundgård, T. S. (2018). The perception of architectural space in reality, in virtual reality, and through plan and section drawings: a case study of the perception of architectural atmosphere. In Proceedings of the eCAADe Conference, 36, 735-744. Retrieved from
Oladeji, F. (2022). Designing the user experience of architecture with virtual reality. Master’s thesis, College of the University of Illinois Urbana-Champaign. Retrieved from
https://www.ideals.illinois.edu/items/125379
Paes, D., Irizarry, J., & Pujoni, D. (2021). An evidence of cognitive benefits from immersive design review: Comparing three-dimensional perception and presence between immersive and non-immersive virtual environments. Automation in Construction, 130, 103849.
https://doi.org/10.1016/j.autcon.2021.103849
Shataliuk, D. (2025). Communicative toolkit of virtual reality in modern design practice and its impact on participatory practices. Scientific problems of architecture and urban planning, (3), 135–147. https://doi.org/10.31650/2786-7749-2025-3-135-147
Degenhard, A., Askari, A., Rietzler, M., & Rukzio, E. (2025). When do we feel present in a virtual reality? Towards Sensitivity and User Acceptance of Presence Questionnaires. In Proceedings of the 2025 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems, 1151, pp. 1 – 29.
https://doi.org/10.1145/3706598.3714204
Naz, A., Kopper, R., McMahan, R. P., & Nadin, M. (2017). Emotional qualities of VR space. In Proceedings of the 2017 IEEE Conference on Virtual Reality (VR). Los Angeles, CA, USA, pp. 3-11, https://doi.org/10.1109/VR.2017.7892225
Gomes, E., Rebelo, F., Boas, N., & Noriega, P. (2022). Architecture, virtual reality, and user experience. In book: Virtual and Augmented Reality for Architecture and Design, pp.138-154. https://doi.org/10.1201/9781003051381-6
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
