СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРОМАДСЬКО-ТОРГІВЕЛЬНИХ ЦЕНТРІВ В СТИЛОБАТНІЙ ЧАСТИНІ ВИСОТНИХ ГІБРИДНИХ СПОРУД

Анотація

Стаття досліджує громадсько-торгівельні центри, розташовані в стилобаті висотних споруд, як складову частину багатофункціональних (гібридних) житлових комплексів. Багатофункціональні висотні комплекси надають значні можливості для створення архітектурних рішень, що відповідають вимогам сталого розвитку, але мають свої особливі вимоги, зокрема, зумовлені житловою функцією в поєднанні з іншими. Особливо важливими серед них є вимога приватності в поєднанні з необхідністю спільних просторів для соціального життя спільноти. Вивчення теоретичних робіт, що досліджують висотні, багатофункціональні житлові та громадсько-торгівельні споруди, вказує на низку проблем та особливостей, які мають бути враховані під час проєктування гібридного об’єкту, що поєднує ці суміжні типології.
На базі цього зроблено припущення, що громадсько-торгівельні простори, які все більше орієнтуються на досвід та спілкування відвідувачів у своїй організації, можуть виконувати роль соціального центру невеликої спільноти житлової споруди, додатково інтегруючи її з прилеглими міськими просторами. Розміщення такого центру в стилобатній частині висотної споруди здатне забезпечити достатній рівень приватності для розташованого вище житла, в той же час використовуючи наявну горизонтальну площину для створення системи більш звичних для міського простору функціональних та візуальних зв’язків всередині комплексу. Для того, щоб прослідити на практиці реалізацію характерних рішень та особливостей громадсько-торгівельних центрів в стилобатній частині висотних гібридних комплексів, проаналізовано низку сучасних споруд, побудованих у ХХІ сторіччі.
Проілюстровані дослідженими зразками сучасні риси таких споруд збігаються з рисами, характерними для громадсько-торгівельних центрів інтегрованого та тематичного типу. Серед них – проникність зовнішніх оболонок комплексу для функціональних та візуальних зв’язків з оточуючим середовищем, використання практик «творення місця» («placemaking») у формуванні громадського містоподібного середовища всередині та навколо комплексу, зокрема, задіяння методів партисипації та ефективного поєднання функцій з метою стимуляції соціальних взаємодій, використання семантичної логіки сприйняття просторів, подібної до міської, а також активне використання інноваційних інформаційних технологій.
Найбільш відповідними типами рекреаційно-комунікаційних просторів для застосування в громадсько-торгівельних компонентах більшого комплексу є контекстно організований простір-провідник руху та активностей з великої кількістю точок контакту з зовнішнім середовищем, а також простір, що семантично моделює міське середовище. Перший варіант здатен ефективно сприяти підтримці більшого комплексу додатковими сервісами, його досяжності та інтеграції з оточуючими міськими просторами. Другий варіант дозволяє ефективне задіяння засобів «творення місця», напрямлених на створення відчуття спільноти та формування естетично виразного, унікального місця, що також може використовувати локальні традиційні мотиви в своїй архітектурі.

Сучасні риси громадсько-торгівельних центрів, як компоненту висотних гібридних споруд, включають активне залучення інноваційних інформаційних технологій, які, в цілому, використовуються в трьох напрямках – для покращення досяжності, стимулювання соціальних взаємодій та забезпечення ефективного зворотного зв’язку. Їх задіяння відкриває нові можливості в сфері функціональної ефективності та «творення місця», дозволяючи адресне доставлення інформаційних змістів до різних груп відвідувачів (наприклад, мешканців та гостей), а також формуючи унікальний просторовий досвід відвідування комплексу завдяки використанню методів доповненої реальності. В той же час, покращені можливості більш легкого та безпосереднього зворотного зв’язку сприяють гнучкості та адаптивності архітектурних рішень, допомагаючи громадсько-торгівельному центру відповідати змінним побажанням та потребам мешканців комплексу.