РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ БУДІВЕЛЬ ТА ІНФРАСТРУКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ ДЛЯ СВОЄЧАСНОГО ВИЯВЛЕННЯ ДЕФЕКТІВ І ПРОГНОЗУВАННЯ ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-3-191-305-313Ключові слова:
критична інфраструктура, сенсорні технології, цифрова обробка даних, прогностичне моделювання, інженерна безпека, адаптивні системиАнотація
У статті обґрунтовано концептуальну модель інтегрованої системи моніторингу технічного стану інфраструктурних об’єктів, що ґрунтується на поєднанні сенсорних технологій, цифрової обробки даних та методів прогнозування, з урахуванням специфіки функціонування різних типів споруд. Систематизовано вимоги до сучасних систем моніторингу, виокремлено чинники, що визначають їхню ефективність і адаптивність.
Посилання
Колохов В. В., Павленко Т. М., Кушнєрова Л. О., Мороз Л. В. Щодо забезпечення системи моніторингу стану конструкцій особливо відповідальних споруд. Problems of emergency situations: International Scientific and Practical Conference (Kharkiv, May 20, 2020). Kharkiv, 2020. С. 76–78. URL: https://dspace.dsau.dp.ua/bitstream/123456789/2875/1/2.pdf (дата звернення: 16.06.2025).
Басько А. В., Пономарьова О. А. Методологія проєктування автоматичної системи структурного моніторингу технічного стану будівель і споруд. Вісник ВПІ. 2022. Вип. 4. С. 64–71. DOI: https://doi.org/10.31649/1997-9266-2022-163-4-64-71
Векерик О., Стринадко М. Оптичні сенсорні мережі для моніторингу в реальному часі в умовах міських комунікацій. Молодий вчений. 2024. Вип. 7(131). С. 23–29. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-7-131-8
Тімченко О., Лір В. Цифровий моніторинг як механізм формування енергетичного балансу національної економіки. Схід. 2018. Вип. 1(153). С. 23–29. DOI: https://doi.org/10.21847/1728-9343.2018.1(153).127160
Уманець І. М., В.А. Басараб В. А. Моніторинг технічного стану будівель та споруд в умовах експлуатації. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2023. Вип. 51. С. 194–205. DOI: https://doi.org/10.32347/2707-501x.2023.51(1).194-205 6. Крайнюк О., Буц Ю., Діденко Н., Барбашин В., Трішина О. Метрологічний контроль датчиків моніторингу умов праці з використанням штучного інтелекту. Комунальне господарство міст. 2024. №3(184). С. 216–222. DOI: https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-3-184-216-222 7. Konovalenko S., Krasenko A., Sezonchyk S., Bilous I., Trunova E. An Interactive System for Monitoring the State of Urban Infrastructure. In: Faure, E., et al. Information Technology for Education, Science, and Technics. ITEST 2024. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies. Vol. 221. Springer, Cham., 2024. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-71801-4_3
Ni Z., Zhang C., Karlsson M., Gong S. Leveraging Deep Learning and Digital Twins to Improve Energy Performance of Buildings. 2023 IEEE 3rd International Conference on Industrial Electronics for Sustainable Energy Systems (IESES) (Shanghai, 26-28 July 2023). Shanghai, China, 2023. DOI: https://doi.org/10.1109/IESES53571.2023.10253721
Torzoni M., Tezzele M., Mariani S., Manzoni A., Willcox K.E. A digital twin framework for civil engineering structures. arXiv preprint. 2023. arXiv:2308.01445. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2308.01445
Karaaslan E., Bagci U., Catbas F.N. Artificial Intelligence Assisted Infrastructure Assessment Using Mixed Reality Systems. arXiv preprint. 2018. arXiv:1812.05659. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.1812.05659
Schmidt M., Åhlund C. Smart buildings as Cyber-Physical Systems: Data-driven predictive control strategies for energy efficiency. arXiv preprint. 2018. arXiv:1807.06084. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.1807.06084
Honcharenko T., Shpakova N., Predun K., Zinchenko M., Liashchenko M., Savenko V. Smart Information System for Creating Digital Twins of Construction Project. 2022 IEEE International Conference on Smart Information Systems and Technologies (SIST) (Nur-Sultan 28-30 April 2022). Nur-Sultan, Kazakhstan, 2022. DOI: https://doi.org/10.1109/SIST54437.2022.9945785
Galinsky O. M., Molodid O. S., Sharikina N. V., Plokhuta R. O. Research of technologies for restoration of the concrete protective layer of reinforced concrete constructions during the reconstruction of the buildings and structures. Innovative Technology in Architecture and Design (ITAD 2020): IOP Conference Series: Materials Science and Engineering (Kharkiv, 21-22 May 2020). Vol. 907. Kharkiv, 2020. DOI: https://doi.org/10.1088/1757-899X/907/1/012056
Venketeswaran A., Lalam N., Wenshell J., Okhodnitsky P., Badr M., Chen K.P., Lu P., Duan Y., Chorpening B., Burich M. Recent advances in the application of machine learning to fiber optic sensors. Advanced Intelligent Systems. 2021. Vol. 4. DOI: https://doi.org/10.1002/aisy.202100067
Ahmed U. I., Rabus B., Beg M. SAR and optical image fusion for urban infrastructure detection and monitoring. Proc. SPIE 11535, Remote Sensing Technologies and Applications in Urban Environments V, 115350M (20 September 2020). DOI: https://doi.org/10.1117/12.2579480
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
