МІСЬКІ АГЛОМЕРАЦІЇ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-3-191-355-361Ключові слова:
агломерації, містобудування, територіальне планування, міський розвиток, просторовий розвиток, містобудівні системиАнотація
У статті здійснено узагальнення теоретичних підходів до визначення сутності міських агломерацій, охарактеризовано їхні ключові ознаки, внутрішню структуру та етапи історичного розвитку. Особливу увагу приділено сучасним тенденціям агломераційного зростання, а також специфіці формування таких утворень в Україні. Обґрунтовано наукові підходи до подальшого дослідження агломерацій у контексті просторового планування та регіонального розвитку.
Посилання
Шлапак, А. В., Іващенко, О. А., & Бобер, Л. П. (2024). Міські агломерації: передумови виникнення та чинники формування і розвитку. Інвестиції: практика та досвід, (19), 33-38. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.19.33 (дата звернення 01.06.2025)
Дорощук, О. М. (2017). Поняття «міська агломерація»: розвиток уявлень і сучасне розуміння. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки», (6), 52-57. URL: https://gj.journal.kspu.edu/index.php/gj/article/view/9 (дата звернення 01.06.2025)
Шлапак, А., Іващенко, О., & Юрченко, О. (2024). Сучасні підходи до розуміння ролі міських агломерацій у сталому розвитку національної економіки. Економіка та суспільство, (67). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-67-20 (дата звернення 01.06.2025)
Kravchenko, K. (2024). Перспективи суспільно-географічного дослідження міських агломерацій: розуміння стійкості в контексті несприятливих зовнішніх впливів. Економічна та соціальна географія, 92, 77–92, DOI: https://doi.org/10.17721/2413-7154/2024.92.77-92 (дата звернення 01.06.2025)
Дробуш І.В. Міські агломерації як форми співробітництва громад в умовах повоєнної відбудови України. Аналітично-порівняльне правознавство. № 2 (2024). DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.02.25 (дата звернення 01.06.2025)
Степаненко А. В. Міські агломерації як форма сучасного світового процесу урбанізації / А. В. Степаненко, А. А. Омельченко // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. - 2019. - № 3. - С. 184-192. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2019_3_37 (дата звернення 01.06.2025)
Yuan, D., Du, J., Pan, Y. and Li, C. (2024), "The collaborative agglomeration of industries and the realization of the digital economy on the green high-quality development of cities", Business Process Management Journal, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. https://doi.org/10.1108/BPMJ-11-2023-0881 (дата звернення 01.06.2025)
Rudokas, K. and Grazuleviciute-Vileniske, I. (2021), "Total heritage: future Eopolis for cultural urban singularity", Foresight, Vol. 23 No. 1, pp. 95-108. https://doi.org/10.1108/FS-03-2020-0031 (дата звернення 01.06.2025)
Okour, Y., Alrayyan, K. and Zidan, R. (2025), "A spatial scientometric analysis of urban planning publications from 2010–2020: geographic disparities in urban planning knowledge production", Open House International, Vol. 50 No. 2, pp. 369-391. https://doi.org/10.1108/OHI-12-2023-0297 (дата звернення 01.06.2025)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
