ЕРГОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАСОБІВ ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ТРАНСПОРТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-3-191-606-615Ключові слова:
візуальний інформаційний простір, засоби візуальної комунікації, шрифти, безпека, сприйняття інформаціїАнотація
Значну роль у забезпеченні безпеки сучасних транспортних систем відіграє ефективність візуальної комунікації. Безпека залежить від ефективного та швидкого сприйняття інформації людиною в системі «людина-техніка-середовище». Типографіка – наука, що здатна впливати на сприйняття людиною інформації через вибір шрифтів, їхній стиль, розмір та контрастність. Неправильне проектування засобів візуальної інформації призводить до підвищення когнітивного навантаження, знижує швидкість реагування та в цілому до помилок людини-водія в транспортному середовищі. Завданням роботи є проаналізувати когнітивні, вікові, гендерні та ресурсні відмінності у сприйнятті людьми інформації в транспортному середовищі та відокремити головні ергономічні вимоги до її подання. Метою дослідження є ергономічний аналіз засобів візуальної комунікації в транспортному середовищі.
Людське сприйняття візуальної інформації змінюється залежно від багатьох чинників: віку, фізіологічних особливостей, когнітивного стану, психологічного фону та чинників навколишнього середовища. В статті проаналізовано психофізіологічні, когнітивні та психологічні аспекти сприйняття інформації людиною в транспортному середовищі. Зокрема, проаналізовано відмінності у сприйнятті кольорів та шрифтів у чоловіків та жінок. Також, надзвичайно важливим є врахування вікових особливостей сприйняття візуальної інформації в транспортному середовищі, оскільки кількість водіїв та пішоходів старшого віку стає у світі все більше.
Показано, що важливим є візуальне перевантаження людини, стан, коли інформації в полі зору стає надто багато, що ускладнює її сприйняття. Проаналізовано причини візуального перевантаження та ефект «візуального шуму». На цій основі сформульовано основні принципи візуальної комунікації у дорожній навігації, що базуються на уникненні візуального перевантаження та забезпечення читабельності тексту: чіткість, простота, когнітивність, інтуїтивність. Проаналізовано головні принципи використання шрифтів в засобах візуальної комунікації, а також гендерні та вікові відмінності у сприйнятті шрифтів. Значну увагу в роботі приділено особливостям сприйняття інформації різними групами людей з інвалідністю. Кодом інклюзивного дизайну в засобах візуальної комунікації є це контрастність, зрозумілість, інтуїтивність, альтернативність. Здійснено порівняльний ергономічний аналіз базових шрифтів, що використовуються для дорожніх знаків.
Підсумовуючи, вибір засобів та технологій візуальної подачі інформації в транспортному середовищі безпосередньо впливає на безпеку руху. Чіткі, контрастні та оптимізовані для швидкого сприйняття елементи візуальної комунікації дозволяють зменшити час реакції водія, що знижує ризик аварійних ситуацій. Надзвичайно важливим напрямком є створення інклюзивного транспортного середовища, адже світова тенденція до старіння населення вимагає врахування особливостей віку в розробці засобів забезпечення безпеки в транспортному середовищі. В цілому дослідження сприйняття людиною інформації в системах підвищеної небезпеки, як то транспортні, є важливою частиною системи забезпечення безпеки дорожнього руху.
Посилання
Бережна О. Б., Андрющенко Т. Ю. Типографіка: навчальний посібник. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2021. 125 с.
Костанда М. Класифiкацiя типографiки поч. ХХI ст.: технологiчна парадигма. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип. 33, т. 1. С. 89-95. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/33.215707.
Graham L. The Principles of Interactive Design. New York, NY: Delmar Publishing, 1999. 225 p.
Солодухіна Е., Звенігородський Л., Зінченко А., Голіус В., Левадний О. Концепції дизайну візуальних комунікацій у міському середовищі. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2021. Вип. 46.
Асс Е. В. Дизайн в контексті міського середовища: деякі теоретичні та творчі проблеми. 1981.
Road UA. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Road_UA (дата звернення: 26.03.2025).
Innis H.A. The Bias of Communication. Toronto: University of Toronto Press, 1999. pp. 34–36. URL: http://www.media-studies.ca/articles/innis.htm.
United States Department of Transportation. Manual on Uniform Traffic Control Devices. URL: https://mutcd.fhwa.dot.gov/ser-shs_millennium_eng.htm.
Clearview Highway. URL: https://www.clearviewhwy.com/.
PMC National Center for Biotechnology Information. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4612630/.
University of Leeds. Design System - Typography. URL: https://designsystem.leeds.ac.uk/docs/typography.html.
https://www.sitepoint.com/typography-readability-and-legibility-part-1/
Farley J. Typography: Readability and Legibility. Sitepoint. 2010. URL: https://www.sitepoint.com/typography-readability-and-legibility-part-1/.
Барвінська Х. А., Грицунь О. М. Порівняльний аналіз психологічного сприйняття інформації водієм та використання систем розпізнавання дорожніх знаків. Вісник машинобудування та транспорту. 2022. №2(16). DOI: https://doi.org/10.31649/2413-4503-2022-16-2-3-8.
Скляренко Н. В., Варич О. О. Історія формування змісту засобів візуальної навігації. Вісник ХДАДМ. 2009. № 6.
Чемакіна О. В., Рубцов А. Л., Свірко В. О., Олійник О. П., Акімова Л. М., Кузьмін О. В. Дизайн систем візуальної інформації: навчальний посібник / За заг. ред. В. О. Свірка. Херсон: Олді-плюс, 2019. 200 с.
Parasuraman R., Rizzo M. (eds). Neuroergonomics: The brain at work. New York, 2006. URL: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195177619.001.0001.
Parasuraman R., Riley V. Humans and automation: Use, misuse, disuse, abuse. Human factors. 1997. Vol. 39, no. 2. P. 230-253. DOI: https://doi.org/10.1518/001872097778543886.
Fedota J. R., Parasuraman R. Neuroergonomics and human error. Theoretical Issues in Ergonomics Science. 2010. Vol. 11, no. 5. P. 402-421. DOI: https://doi.org/10.1080/14639220902853104.
Smiley A., Rudin-Brown C. M. Human Factors in Transportation. January 2021. DOI: 10.1016/b978-0-08-102671-7.10148-4.
Яковець І. О., Чепелюк О. В., Луговський О. Ф., Чугай Н. М. Візуально-інформаційні комунікації інклюзивного середовища: дизайн-освітній наратив. Art and Design. 2023. №2. DOI: 10.30857/2617-0272.2023.2.23.
Інклюзивний дизайн: як забезпечити рівний доступ до продуктів та послуг. URL: https://webmate.ua/inklyuzivnij-dizajn-yak-zabezpechiti-rivnij-dostup-do-produktiv-ta-poslug?utm_source=chatgpt.com.
Парасюк В. М., Демків Р. Я., Когут В. М. Безпека дорожнього руху: навчальний посібник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022. 340 с.
Мер’є О., Halyshych R., Vnukova S. Типографіка слоганів у комерційній рекламі на теренах України. SA. 2023. Вип. 5, №1. С. 138-146. DOI: https://doi.org/10.23939/sa2023.01.138.
Transportation Research Board. URL: https://transportation.org/.
Вплив шрифту на сприйняття друкованих книг: психологічні аспекти дизайну. URL: https://huss.com.ua/vpliv-shriftu-na-spriynyattya-drukovanih-knig-psihologichni-aspekti-dizaynu/.
Сердюк С. М., Камінська Ж. К. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни “Ергономічні питання побудови людино-машинних систем” для студентів спеціальності 7.05010301 “Програмне забезпечення систем”. Запоріжжя: ЗНТУ, 2017. 85 с.
Shaikh A. D., Chaparro B. S., Fox D. Perception of Fonts: Perceived Personality Traits and Uses. Usability News. February 2006. Vol. 8, issue 1.
Bernard M. L. The Effects of Font Type and Size on the Legibility and Reading Time of Online Text by Older Adults. March 2001. DOI: 10.1145/634067.634173.
Міністерство соціальної політики України. URL: https://www.msp.gov.ua/news/23795.html.
Улахович В. Світлодіодний дорожній знак – еволюція і перспективи розвитку. URL: http://www.ekta.ua/ua.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).