ДІАГРАМИ АРХІТЕКТУРНОГО ЗНАННЯ: СПАДКОЄМНІСТЬ І ТРАНСФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-3-191-140-147Ключові слова:
Баугауз, багаторівнева кругова діаграма, формотворенняАнотація
У статті досліджується вплив зміни епістемологічних парадигм на архітектурну освіту через аналіз візуальних моделей, що репрезентують структуру архітектурного знання. Дослідження побудоване на порівнянні ієрархічних діаграм — навчальної моделі Баугаузу (1922) Вальтера Гропіуса та моделі формотворення Крістофа Ельзенера (2008). Автор обґрунтовує використання діаграм як когнітивних інструментів, здатних виявляти зрушення у значущості ключових понять і структурних рівнів у навчанні архітектурному проєктуванню. Стаття виходить із тези, що форма зберігає провідну роль в архітектурі попри цифрову трансформацію дисципліни. Архітектурне мислення продовжує спиратися на зорове оперування формою, а графічні засоби репрезентації залишаються основою для ухвалення проєктних рішень. Проте поряд із формою все більшого значення набуває матеріальність — не лише як фізичний компонент, а як багатовимірна категорія, пов’язана з естетикою, етикою, екологією та контекстом. Порівняння навчальної діаграми Баугаузу з моделлю Ельзенера виявляє як структурну спадкоємність, так і глибинні зрушення в архітектурній епістемі. Якщо діаграма Гропіуса репрезентує класичну ієрархічну модель формування «нової людини» через поетапне залучення до матеріалів і архітектурного мислення, то модель Ельзенера демонструє відкриту, контекстуально насичену систему взаємозв’язків між різними складовими проєктного процесу. Особливе значення має те, що в сучасній схемі матеріали виносяться на периферію, але отримують нову інтерпретацію — як носії соціального, культурного, технологічного та екологічного змісту. Простежується вплив зміни парадигм — від позитивістської до постпозитивістської — на архітектурну освіту. Аналіз еволюції моделей в школах, які вважаються спадкоємцями Баугаузу (Новий Баугауз у Чикаго, HfG в Ульмі), свідчить про поступове переосмислення структури архітектурного знання та ролі дизайну в суспільстві. У кожному історичному періоді трискладова модель мистецтва, науки та технології трансформується в бінарні опозиції, що відповідають актуальній парадигмі. Це свідчить про гнучкість і водночас обмеження ієрархічних візуалізацій, які не завжди здатні відобразити складні міждисциплінарні взаємозв’язки. Таким чином, стаття пропонує не лише діагностичний інструмент — порівняльний аналіз діаграм — а й теоретичну основу для критичного перегляду освітніх моделей у сфері архітектури. Автор підкреслює необхідність узгодження архітектурної освіти з сучасними викликами: сталим розвитком, технологічною складністю, соціальною відповідальністю та матеріальною чутливістю. Дослідження спрямоване на підтримку адаптивного, методологічно гнучкого підходу до формування навчальних програм, що відповідали б епістемології нашого часу.
Посилання
Das Bauhaus Kreisdiagram [Електронний ресурс] / Oliver Tomas // Lomography blog. – Режим доступу: https://www.lomography.de/magazine/192550-das-bauhaus-kreisdiagram
Deplazes A. Constructing Architecture. – Basel : Birkhäuser Verlag AG, 2008. – 508 p.
Plowright P. D. Revealing Architectural Design: Methods, Frameworks and Tools. – London : Routledge, 2014. – 302 p.
Löschke S. K. Materiality and Architecture: Introductory Remarks // Materiality and Architecture. – London : Routledge, 2016. – С. 1–9.
Böhme G. Atmosphäre. Essays zur Neuen Ästhetik. – Frankfurt am Main : Suhrkamp, 2013. – 180 S.
Banham R. The New Brutalism // The Architectural Review. – 1955. – Vol. 118, № 708. – P. 357.
Ayers A. Coq of the Walk: Mucem, Marseille, France by Rudy Ricciotti [Електронний ресурс] // The Architectural Review. – 31.07.2013. – Режим доступу: https://www.architectural-review.com/today/coq-of-the-walk-mucem-marseille-france-by-rudy-ricciotti
Findeli A. Rethinking Design Education for the 21st Century: Theoretical, Methodological, and Ethical Discussion // Design Issues. – 2001. – Vol. 17, № 1. – P. 5–17.
Vogel C. M. Notes on the Evolution of Design Thinking: A Work in Progress // Design Management Review. – 2009. – Vol. 20, № 2. – P. 16–27.
Donoso S., Mirauda P., Jacob R. Some Ideological Considerations in the Bauhaus for the Development of Didactic Activities // Thinking Skills and Creativity. – 2018. – Vol. 27. – P. 167–176.
Thoring K., Mueller R. M., Giegler S., Badke-Schaub P. From Bauhaus to Design Thinking and Beyond: A Comparison of Two Design Educational Schools // Proceedings of the Design Society: DESIGN Conference. – 2020. – Vol. 1. – P. 1815–1824.
Doyle S. Bringing Bauhaus Back: Digital Architecture + Contemporary Craft [Електронний ресурс] // Architecture Conference Proceedings and Presentations. – 2016. – № 89. – С. 36–41. – Режим доступу: https://www.acsa-arch.org/proceedings/International%20Proceedings/ACSA.Intl.2016/ACSA.Intl.2016.12.pdf
Lerner F. Foundations for Design Education: Continuing the Bauhaus Vorkurs Vision // Studies in Art Education. – 2005. – Vol. 46, № 3. – P. 211–226.
Riskiyanto R. Material-Based Learning in Architecture Design Studio: From ‘Beaux-Arts’ to ‘Bauhaus’ into Current Educational Era // Journal of Architectural Design and Urbanism. – 2023. – Vol. 5, № 2. – P. 86–96.
Pereira M. Nuovi strumenti per pensare: Ramon Llull e la filosofia per i laici nel Liber de ascensu et descensu intellectus // Quaderns d'Italià. – 2013. – № 18. – P. 109–126. – Режим доступу: https://raco.cat/index.php/QuadernsItalia/article/view/285119/373100
Gropius W. Scope of Total Architecture. – London : Routledge, 2021. – 192 p.
Drexler A., Chafee R., Levine N., Van Zanten D., École nationale supérieure des beaux-arts, Museum of Modern Art (New York, N.Y.). The Architecture of the École des Beaux-Arts. – New York : Museum of Modern Art ; Cambridge : Distributed by MIT Press, 1977. – 223 p.
Bergdoll B., Dickerman L. Bauhaus 1919–1933: Workshops for Modernity. – New York : The Museum of Modern Art, 2009. – 344 p.
Wingler H. M. Bauhaus: Weimar, Dessau, Berlin, Chicago. – Cambridge : MIT Press, 1969. – 650 p.
Maldonado T. Neue Entwicklungen in der Industrie und die Ausbildung des Produktgestalters // Ulm Vierteljahresberichte Hochschule für Gestaltung. – 1958. – № 2. – S. 31–39.
Blinova M. Y., Ilchenko S. A. The actualization of the garden city model in modern urban planning with participation practices (on the example of Grabnyk park renewal in the city of Rivne) // IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. 2020. Vol. 907, No. 1. P. 012002. DOI: 10.1088/1757-899X/907/1/012002.
Ilchenko S. Collective actions for reconfiguration of urban space Biały Bór, Poland // VITRUVIO–International Journal of Architectural Technology and Sustainability. 2021. Vol. 6, No. 2. P. 56–69. DOI: 10.4995/vitruvio-ijats.2021.16453.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
