ПІДВИЩЕННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ СУПУТНИКОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ МІСЬКОГО ЛАНДШАФТУ

Автор(и)

  • А. В. Грицунов Харьковский национальный университет радиоэлектроники
  • О. Н. Штельма Харьковский национальный университет городского хозяйства имени А.Н.Бекетова

Анотація

Розг лянуто можливість комп'ютерного підвищення інформативності зображень об'єктів міського ландшафту, отриманих із супутника в умовах обмеженої роздільної здатності фотокамери або неоптимальних умов зйомки. Використано алгоритм високочастотної цифрової фільтрації зображення із застосуванням  віконного зважування. Проведено вибір найбільш підходящого вікна для зображень Google Maps. Встановлено, що з класичних вікон оптимальним є гаусове вікно. Ключові слова: супутникове зображення, чіткість, цифрова фільтрація, віконне зважування, гаусове вікно.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-21

Як цитувати

, & . (2015). ПІДВИЩЕННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ СУПУТНИКОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ МІСЬКОГО ЛАНДШАФТУ. Комунальне господарство міст, (120), 26–31. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4643

Номер

№ 120 (2015): Серія: Технічні науки та архітектура

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).