ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ МІСТ: ХАРАКТЕРИСТИКА Й ТЕХНОЛОГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • О. В. Пиркова

Анотація

На сьогодні в Україні існує велика проблема щодо системи формування земельних відносин міста. Отже, у результаті дослідження автором визначені технологічні аспекти здійснення містобудівного моніторингу землі мегаполісу, які включають методи і моделі, інструменти та показники. Запропоновано підходи до визначення організаційно-методичного механізму формування та використання містобудівного моніторингу земель міста.
Ключові слова: організаційно-методичний механізм, містобудівний моніторинг земель міст, геоінформаційні системи, земельна ділянка.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-14

Як цитувати

Пиркова, О. В. (2016). ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ МІСТ: ХАРАКТЕРИСТИКА Й ТЕХНОЛОГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ. Комунальне господарство міст, (124), 91–96. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4726

Номер

№ 124 (2015): Серія: Технічні науки та архітектура

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).