ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ПРИ ОПТИМИЗАЦИИ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ МЕТРОПОЛІТЕНУ
Анотація
Виконано аналіз систем регулювання режимів роботи тягових двигунів постійного струму вагонів метрополітену і процесів руху поїздів харківського метрополітену. З огляду на високу динаміку розгону і гальмування вагонів, і відносно невеликі відстані між станціями, найбільш реальним представляється оптимізація руху поїздів за допомогою нейронних мереж адаптивної резонансної теорії. Запропонована архітектура асоціативної пам'яті, що включає два модулі, які зберігають коди перегонів і закони руху поїздів у вигляді графіків.Ключові слова: нейронна мережа, адаптивна резонансна теорія, асоціативна пам'ять, оптимальне управління рухом поїздів.
##submission.downloads##
Опубліковано
2016-05-10
Як цитувати
, , , & . (2016). ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ ПРИ ОПТИМИЗАЦИИ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ МЕТРОПОЛІТЕНУ. Комунальне господарство міст, (126), 44–49. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4746
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).