ТЕРМОДИНАМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ ОБ’ЄКТІВ
Анотація
В роботі представлено результати оцінки ефективності різних категорій енергетичних об'єктів на основі термодинамічного підходу, розглядається можливість адаптації ексергетичного аналізу з урахуванням сучасних нетрадиційних енерготехнологій, які дозволяють отримувати більш повну оцінку ефективного використання матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для створення, експлуатації та зняття з експлуатації енергетичних об'єктів. Проводиться порівняльний аналіз техніко-економічних характеристик енергогенеруючих об’єктів 10 різних типів. Розглянутоо динаміку розвитку коефіцієнта енергетичної ефективності у середньо терміновій перспективі.Ключові слова: відновлювані джерела енергії, енергетичні об'єкти, енергоефективність, ексергія, життєвий цикл енергетичних об'єктів.
##submission.downloads##
Опубліковано
2016-12-02
Як цитувати
Филенко, В. В., & Омелічкін, С. М. (2016). ТЕРМОДИНАМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ ОБ’ЄКТІВ. Комунальне господарство міст, (120’1), 248–251. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4887
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).