К ПИТАННЮ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • О. В. Ромашко
  • В. В. Гранкіна
  • О. В. Угніч

Анотація

В плані реалізації підвищення енергоефективності будівель в житлово-комунальної сфері важливим питання є термомодернізації. В рамках дослідження авторами запропоновано підхід до вибору основних факторів впливаючих на термозахист та вибору першочерговості будівель до термомодернізації.  Запропоновано  проводити  регресійний  аналіз  факторів  простору,  які характеризують  термозахист.  Для  обґрунтованості  вибору  першочерговості  будівель  до термомодернізації запропоновано визначати допустимий час відстрочення термомодернізації.
Ключові слова: термомодернізація, енергоефективність, питомі витрати тепла, регресійний аналіз, тепловтрати.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-02-02

Як цитувати

Ромашко, О. В., Гранкіна, В. В., & Угніч, О. В. (2017). К ПИТАННЮ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬ В УКРАЇНІ. Комунальне господарство міст, (118’1), 142–146. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4961

Номер

№ 118'1 (2014): Серія: Технічні науки та архітектура

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).