ДОСЛІДЖЕННЯ І ВИБІР КОРОЗІЙНОСТІЙКИХ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ СЕРЕДОВИЩ АПРОТОННОГО ХАРАКТЕРУ
Array
Ключові слова:
корозійна активність, швидкість корозії, корозійне розтріскування, алкілування бензолу, поглинальне масло, леговані сталі, молібденісті сплави, апротонні розчинникиАнотація
У статті наведено результати досліджень корозійної активності агресивних середовищ апротонного характеру: технологічних процесів уловлювання ароматичних вуглеводнів з коксового газу, промивання сирого бензолу від сірчистих сполук концентрованою сульфатною кислотою, процесу алкілування бензолу (реакція Фріделя - Крафтса). На підставі комплексу корозійних, металографічних досліджень та обстеження діючого обладнання установок алкілування апротонних розчинників показано, що при застосуванні каталізатора алкілування хлористого алюмінію в цих середовищах високу корозійну стійкість поряд з нікель молібденовим сплавом типу ЕП 814 А-ВН (В-2) мають сплави ЕП 760, зварні з'єднання зазначених сплавів, виконаних із застосуванням зварювального дроту ЕП-760. Установлено, що гаряче кам'яновугільне поглинальне масло, що працює проявляє високу корозійну активність, особливо небезпечним проявом цього є корозійне розтріскування легованих сталей, що застосовують в сучасних спіральних теплообмінниках. Показано, що забрудненість кам'яновугільного поглинального масла можна оцінювати як за допомогою хімічного аналізу, так і за допомогою значень пробивної напруги по ГОСТ 6581-75. Гравіметричні корозійні випробування показують, що найбільш стійкими сталями в зазначених середовищах є сталі 08Х18Н10Т (AISI 304) та сталі, що містять молібден 10Х17Н13М2Т (AISI 316), а для виготовлення пластинчастих і спіральних теплообмінників - SMO-254. Доведено, що застосування концентрованої сірчаної кислоти як каталізатора алкілування та очищення сирого бензолу потребує для виготовлення технологічного обладнання застосування сплавів ХН65МВ, ХН65МВУ, С-276.
Посилання
Osipov, A.N., Burkhanov, A.M., Pristupa, A.N., and Suvorov, A.N. (2006) The operation of spiral heat exchangers in the shop for capturing of chemical coking products. Koks Khim., 12, 34–38.
Kagasov, V.M., Derbysheva, E.K., Kopytova, L.A., et al. (1989) Research and development of technology of formaldehyde cyano-purification of circulating water of the cycle of final cooling of coke furnace gas. Koks Khim., 9, 23–24
Beloshapka, I.V., Zorya, S.I., Mukina, N.V., et al. (2009) The operation of a closed cycle of final cooling of coke furnace gas at the Arcelor Mittal Kryvyi Rih. Coal Chemical Journal, 5-6, 55-59.
Lazorin, S.N. and Stetsenko, E.Y. (1969) Crude benzene production (Production of Crude Benzene), Kiev: Tekhnika.
Rubchevsky, V.N., Chernyshov, Yu.A., Zelensky, V.V., Savenyuk, A.I., Nesterenko, S.V. (2013) Investigation of the corrosion resistance of nickel-based alloys as a structural material for the process of sulfuric acid purification of crude benzene. Coal Chemical Journal, 3, 41-46.
Retrieved from https//chemipedia.info
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
