МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ РЕЖИМУ РОБОТИ ДИЗЕЛЯ НА ВМІСТ ТВЕРДИХ ЧАСТИНОК У ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗАХ
Array
Ключові слова:
дизель, відпрацьовані гази, тверді частинки, концентрація, режим випробувань, математична модель, точністьАнотація
На базі моторного стенду автотракторного дизеля 4ЧН12/14, оснащеного частковопотоковою системою контролю масових викидів твердих частинок – мікротунелем МКТ-2 досліджено точність та підтверджено практичну придатність розрахункового методу оцінки вмісту твердих частинок у відпрацьованих газах двигуна. Встановлено математичну модель для непрямого визначення концентрацій твердих частинок на несталих режимах роботи дизеля з тривалістю 10…30 с.
Посилання
2. Bielaczyc, P., Woodburn Szczotka, J. (2016). Exhaust Emissions of Gaseous and Solid Pollutants Measured over the NEDC, FTP-75 and WLTC Chassis Dynamometer Driving Cycles. SAE Technical Paper, 2016-01-1008, 13.
3. Foote, E., Maricq, M., Sherman, M., Carpenter, D. et al. (2013). Evaluation of Partial Flow Dilution Methodology for Light Duty Particulate Mass Measurement. SAE Technical Pape, 2013-01-1567, 10.
4. Littera, D., Cozzolini, A., Besch, M., Velardi, M. et al. (2013). Comparison of Particulate Matter Emissions from Different Aftertreatment Technologies in a Wind Tunnel. SAE Technical Paper, 2013-24-0175, 17.
5. Alkidas, A. C. (1984). Relationship Between Smoke Measure-ments and Particulate Measurements. SAE Technical Paper. 840412, 316–322.
6. Kuharenok, G.M. (2016). Otsenka soderzhaniya dispersnykh chastits v otrabotavshikh gazakh dizel'nykh dvigateley [Estimation of the content of dispersed particles in the exhaust gases of diesel engines]. Science and technology, 15, 5, 371–379. (in Russian).
7. Kittelson, D., Kraft, M. (2015). Particle Formation and Models. Encyclopedia of Automotive Engineering, 1(23), 107–130.
8. Muntean, G. G. (1999). A Theoretical Model for the Correlation of Smoke Number to Dry Particulate Concentration in Diesel Exhaust. SAE Technical Paper. 1999-01-0515, 316–322.
9. Burtscher, H. (2001). Literature Study on Tailpipe Particulate Emission Measurement for Diesel Engines. Done for the Particle Measurement Programme (PMP) for BUWAL/GRPE. Fachhochschule Aargau, University of Applied Science, Windisch, Switzerland, 45.
10. Anderson, J.D. (2003). UK Particle Measurement Programme. Phase 2. Heavy Duty Methodology Development. Final Report. Ricardo Consulting Engineers Ltd, 222.
11. Seito, K., Shinozaki, O. (1990). The measurement of diesel particulate emissions with tapered element oscillating microbalance and an opacimeter. SAE Technical Paper. 900644, 1-5.
12. Abe, T., Sato, T., Hayashida, M. (1989). Particulate matter emission characteristics under transient pattern driving. SAE Technical Paper. 890468, 151-163.
13. Schraml, S., Will, S., Leipertz, A. (1999). Simultaneous measurement of soot mass concentration and primary particle size in the exhaust of DI diesel engine by time-resolved laser-induced incandescence (TIRE-LII). SAE Technical Paper, 1999-01-0146, 8.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).