ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ІННОВАЦІЙНИХ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ ОБʼЄКТІВ
Array
Ключові слова:
інновації, науково-виробничі об’єкти, диференціація, принципиАнотація
Стаття присвячена виявленню особливостей проектування інноваційних науково-виробничих об’єктів з метою розробки методологічних основ їх формування. У статті викладено критерії формування, приведено основну диференціацію та виявлено типологічну структуру інноваційних науково-виробничих об'єктів. Розроблено чіткий понятійний апарат. Дано визначення поняттю «інноваційні науково-виробничі об'єкти». Сформульовано основні принципи архітектурного вдосконалення структури інноваційних науково-виробничих об'єктів.
Посилання
1. Agranovich, G. M., Mamleev, O. R. (1996). Reconstruc-tion of industrial enterprises in the historically established urban development. News of universities. Building, 1, 100-104.
2. Vershinin, V. I. (2007). Evolution of industrial architec-ture. Moscow: Architecture-S, 210.
3. Getun, G. V. (2009). Fundamentals of design of industri-al buildings. Textbook. manual. Kyiv: Condor, 210.
4. Dyatkov, S. V., Mikheev, A. P. (2010). Architecture of industrial buildings. Textbook. Moscow: Architecture-S, 552.
5. Smirnova O. V. (2017). Typological foundations of the formation of innovative buildings in the urban environment. Monograph. O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, 189.
6. Igoshev, B. M., Usoltsev, A. P. (2013). History of tech-nical innovations. Textbook. Moscow: Nauka, 400.
7. Proctor, R. (2009). 1000 New Eco Designs and where to find them. Laurence King c/o Chronicle Books, 352.
8. Wines J. (2008). Green Architecture. London: Taschen, 240.
9. Gunshiro M. (2007). Feature : Greenery landscape. SPA-DE. Japan. Farest Design Editors Inc., 7, 11–48.
10. Jodidio P. (2009). Green architecture Now. Hong Kong, London, Paris, New York : Taschen, 416.
2. Vershinin, V. I. (2007). Evolution of industrial architec-ture. Moscow: Architecture-S, 210.
3. Getun, G. V. (2009). Fundamentals of design of industri-al buildings. Textbook. manual. Kyiv: Condor, 210.
4. Dyatkov, S. V., Mikheev, A. P. (2010). Architecture of industrial buildings. Textbook. Moscow: Architecture-S, 552.
5. Smirnova O. V. (2017). Typological foundations of the formation of innovative buildings in the urban environment. Monograph. O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, 189.
6. Igoshev, B. M., Usoltsev, A. P. (2013). History of tech-nical innovations. Textbook. Moscow: Nauka, 400.
7. Proctor, R. (2009). 1000 New Eco Designs and where to find them. Laurence King c/o Chronicle Books, 352.
8. Wines J. (2008). Green Architecture. London: Taschen, 240.
9. Gunshiro M. (2007). Feature : Greenery landscape. SPA-DE. Japan. Farest Design Editors Inc., 7, 11–48.
10. Jodidio P. (2009). Green architecture Now. Hong Kong, London, Paris, New York : Taschen, 416.
##submission.downloads##
Опубліковано
2020-09-30
Як цитувати
Смірнова, О. (2020). ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ІННОВАЦІЙНИХ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ ОБʼЄКТІВ: Array. Комунальне господарство міст, 4(157), 61–65. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/5634
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
