МИСТЕЦТВО ЯК ДОСЛІДЖЕННЯ ЕСТЕТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБРАЗУ
Array
Ключові слова:
теорія інформації, дослідження, статичне пізнання, мистецтво як пізнання, людська діяльність.Анотація
У статті досліджується спроба застосувати теорію інформації для дослідження мистецтва як пізнання. Застосовується поділ інформації на семантичну і естетичну.
Виявлена дослідницька функція мистецтва як особлива його сторона, а естетичне пізнання в такому разі є частиною естетичного відношення, де мистецтво як пізнання є лише окрема сторона мистецтва як виду людської діяльності.
Посилання
2. Yu. A. Gusev. Some features of modeling artistic thinking. - M .: MEI, 1968.
3. Art. Lemm. Model of culture. "Questions of Philosophy", 1968. - № 8.
4. History of aesthetics. Monuments of world aesthetic thought. - T. III. - M .: "Art", 1967.
5. K. Marx and F. Engels on art. - T. 1. - M .: «Iskusstvo», 1967.
6. LG Yuldashev. Aesthetic sense and works of art. - M.: "Thought", 1969.
7. Ikonnikov AV Art, environment, time. - Moscow: "Soviet artist", 1985.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).