ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЄКТУВАННІ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-АРХІТЕКТОРІВ

Автор(и)

  • М.Ю. Блінова Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова
  • М.Є. Молодча Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

DOI:

https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-3-184-53-58

Ключові слова:

архітектурна освіта, інновації, проєктування, штучний інтелект

Анотація

Розглянуто фактори використання штучного інтелекту в навчальному проєктуванні для студентів-архітекторів, що сприяє більшій адаптивності та відкритості майбутніх архітекторів до співпраці з професіоналами з різних галузей, формує цілісний підхід при проєктуванні та вирішенні проблем. Особлива увага приділяється прикладам використання інструментів штучного інтелекту в навчанні для пошуку ідей, організації текстової інформації, візуалізації.

Біографії авторів

М.Ю. Блінова, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

доктор архітектури, доцент, професор кафедри інноваційних технологій у дизайні архітектурного середовища

М.Є. Молодча, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

студентка 4 курсу за спеціальністю «Архітектура та містобудування»

Посилання

Report "All-Ukrainian study of the use of AI in school education". (2023).

URL:https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2023/12/20/Vseukranske.doslidzhennya.vykorystannya.20.12.2023.pdf

Shevchenko A.I. (2023) Strategy for artificial intelligence development in Ukraine: monograph. Kyіv. p.72 https://doi.org/10.15407/development_strategy_2023

Basarir L. (2021) Modelling AI in Architectural Education DOI: 10.35378/gujs.967981

Sadek M., Nermine Abdel Gelil M. (2023). Artificial Intel-ligence as a pedagogical tool for architectural education: What does the empirical evidence tell us? DOI: 10.21608/MSAENG.2023.291867

Cudzik J., Nyka L., Szczepański J. (2024). Artificial intelligence in architectural education - green campus development research, vol. 26. Gdańsk, Poland

Cheung, L., Dall’Asta, J. (2023) Human-computer Interaction (HCI) Approach to Artificial Intelligence in Education (AIEd) in Architectural Design. pp. 109-131

Izbash A.M. (2023). Synopsis of lectures on the educational discipline "Innovative means of architectural visualization".

Carpo M., (2023). A short but believable history of the digital turn in architecture. 8 p.

Fankhänel T., Lepik A. (2020) Die Architekturmachine. Die Rolle des Computers in der Architektur

Al-Suwaidi, M. F., Agkathidis, A., Haidar, A., & Lombardi, D. (2023). Application of immersive technologies in the early design stage in architecture education - a systematic review. Architecture and Planning Journal, 28, Article 27.

Fomenko O. et al., (2020) The problem of formation of innovative directions in the profession “Architect”. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. Kharkiv, Ukraine.

Novoselchuk N.; Shevchenko L.; Mass E. (2023). Artificial intelligence in architecture and education: Potential, tendencies, perspectives У: Artificial intelligence: an era of new threats or opportunities? Praha: OKTAN PRINT, vol 260.

Ceylan S. (2021) Artificial Intelligence in Architecture: An Educational Perspective. DOI: 10.5220/0010444501000107

UNESCO (2023). Guidance for generative AI in education and research. p.18. (p. 125-136) https://doi.org/10.46489/aiaeont-23-23

Huang, Jiahui et al., (2021). A Review on Artificial Intelligence in Education. p. 207-210.

Nihal A. Amer (2023). Architectural Design in The Light of AI Concepts and Applications DOI: 10.21608/MSAENG.2023.291906

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-07

Як цитувати

Блінова, М., & Молодча, М. (2024). ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЄКТУВАННІ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-АРХІТЕКТОРІВ. Комунальне господарство міст, 3(184), 53–58. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-3-184-53-58

Номер

Том 3 № 184 (2024): Серія: Технічні науки та архітектура

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).