ВПЛИВ ВЕЧІРНІХ СУТІНОК НА УВАГУ ВОДІЇВ З РІЗНИМ ВІКОМ В УМОВАХ МІСТА
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-4-185-293-298Ключові слова:
водій, увага, транспортний потік, фактор людиниАнотація
У статті розглядаються питання зміни уваги водіїв в умовах вечірніх сутінок. Була досліджена група водіїв віком від 20 до 40 років зі стажем керування від 3 до 16 років. Результати вказують на суттєву зміну уваги під час руху по маршрутах в умовах сутінок та збільшення енергетичних витрат водіїв.
Посилання
Adanu, E. K., Hainen, A., & Jones, S. (2018). Latent class analysis of factors that influence weekday and weekend single-vehicle crash severities. Accident Analysis & Prevention, 113, 187-192.
Åkerstedt, T., Kecklund, G., & Hörte, L. G. (2001). Night driving, season, and the risk of highway accidents. Sleep, 24(4), 401-406.
Ayuso, M., Guillén, M., & Pérez-Marín, A. M. (2014). Time and distance to first accident and driving patterns of young drivers with pay-as-you-drive insurance. Accident Analysis & Prevention, 73, 125-131.
Bassani, M., Catani, L., Cirillo, C., & Mutani, G. (2016). Night-time and daytime operating speed distribution in urban arterials. Transportation research part F: traffic psychology and behaviour, 42, 56-69.
Bella, F., Calvi, A., & D’Amico, F. (2014). Analysis of driver speeds under night driving conditions using a driving simulator. Journal of safety research, 49, 45-e1.
Benlagha, N., & Charfeddine, L. (2020). Risk factors of road accident severity and the development of a new system for prevention: new insights from China. Accident Analysis & Prevention, 136, 105411.
Prasolenko, O., Burko, D., & Chumachenko, V. (2022). Changing drivers’ cognitive characteristics at twilight in freight transportation. In International Conference on Smart Technologies in Urban Engineering. Cham: Springer International Publishing, 683-694.
Wang, J., Wu, J., Li, Y. (2015). The driving safety field based on driver–vehicle–road interactions. IEEE Trans. Intell. Transp. Syst. 16(4), 2203–2214.
González-Hernández, B., Usami, D. S., Prasolenko, O., Burko, D., Galkin, A., Lobashov, O., & Persia, L. (2020). The driver’s visual perception research to analyze pedestrian safety at twilight. Transportation Research Procedia, 45, 827-834.
Grüner, M., & Ansorge, U. (2017). Mobile eye tracking during real-world night driving: A selective review of findings and recommendations for future research.
Gyulyev, N., Lobashov, O., Prasolenko, O., & Bugayov, I. (2019). Modeling the effect of traffic jam on driver’s level of fatigue. In SHS Web of Conferences (Vol. 67, p. 04005). EDP Sciences.
McCartt, A. T., Mayhew, D. R., Braitman, K. A., Ferguson, S. A., & Simpson, H. M. (2009). Effects of age and experience on young driver crashes: review of recent literature. Traffic injury prevention, 10(3), 209-219.
Lam, L. T. (2002). Distractions and the risk of car crash injury: The effect of drivers’ age. Journal of safety research, 33(3), 411-419.
Rahimi, E., Shamshiripour, A., Samimi, A., & Mohammadian, A. K. (2020). Investigating the injury severity of single-vehicle truck crashes in a developing country. Accident Analysis & Prevention, 137, 105444.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
