ПОЗАКОМЕРЦІЙНІ ЯКОСТІ АТТРАКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ ТОРГІВЕЛЬНО-ГРОМАДСЬКИХ ЦЕНТРІВ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-6-187-104-110Ключові слова:
торгівельний центр, архітектурне середовище, творення місця, архітектураАнотація
Статтю присвячено дослідженню позакомерційних якостей аттрактивності сучасних торгівельно-громадських центрів у сприйнятті відвідувачів. Позакомерційні якості отримують особливу увагу в світлі сучасної зміни в поглядах на ці споруди, та можуть бути усвідомлені, як важливий аспект спеціалізації побудованого середовища фізичних комплексів на відміну від електронної або гіперлокальної торгівлі. Дослідження позакомерційних якостей привабливості як фактора для архітектурних рішень торгівельно-громадських центрів вимагає вибору відповідної методологічної бази, оскільки існуючі класифікації привабливих якостей недостатньо орієнтовані на архітектурно-просторові властивості місця у сприйнятті відвідувачів.
Дослідження пропонує нову класифікацію привабливих якостей середовища торгівельно-громадських центрів на базі концепції «місця» та трьох основних аспектів сприйняття характеристик середовища людьми, висунутих Д. Кантером та розвинених С. Смоленською (фізичне оточення, дії людей та змісти, що вони надають середовищу). Відповідно до неї, привабливі якості було впорядковано за трьома категоріями позакомерційної аттрактивності торгівельно-громадських центрів: «комфортність» (фізичне оточення), «пожвавлення та різноманітність діяльності» (дії людей) та «естетична виразність місця» (зміст). Гіпотеза про важливість обраних категорій для просторових рішень торгівельно-громадських центрів полягає в тому, що вони об’єднують характерні якості, важливі для різних типів просторової організації цих будівель.
На базі розробленої класифікації було проведено контент-аналіз відгуків відвідувачів 15 торгівельно-громадських центрів з англомовних країн (США, Великобританії, Канади, Австралії), що є характерними зразками своїх типів або об’єктами, що позиціонуються дослідниками та пресою, як перспективні в світлі останніх тенденцій розвитку торгівельно-громадських центрів. Додатково за даною методологією раніше було проаналізовано 5 харківських торгівельно-громадських центрів. Результати були співвіднесені з основними типами торгівельних комплексів за структурно-організаційною ознакою. Порівняння діаграм розподілу якостей по кожному з досліджуваних об'єктів вказує на існування паттернів, що підтверджують гіпотезу про значущість різних категорій позакомерційної привабливості для сприйняття трьох основних типів торгівельно-громадських центрів. Зокрема, відмічено підвищену важливість категорії «комфортність» для міського інтегрованого торгівельно-громадського центру, категорії «пожвавлення та різноманітність діяльності» для інтровертованого торгівельно-громадського центру, а також порівняну важливість категорій «пожвавлення та різноманітність діяльності» та «естетична виразність місця» за меншої ролі «комфортності» у випадку тематичних центрів.
Посилання
Beyard, M. D., Corrigan, M. B., Kramer, A., Pawlukiewicz, M., & Bach, A. (2006). Ten principles for rethinking the mall. Retreived from https://uli.org/wp-content/uploads/ULI-Docu-ments/Tp_MAll.ashx_.pdf
Rao, F., & Liu, L. (2023). Toward Urban-Oriented Shopping Center Development in the Post-COVID Era? Learning from Shopping Centers with Apple Store. Journal of Planning Edu-cation and Research, 1-22.
Van den Berg, P., Larosi, H., Maussen, S., & Arentze, T. (2021). Sense of place, shopping area evaluation, and shopping behaviour. Geographical Research, 59(2), 1-15.
Lucia-Palacios, L., Perez, R., & Polo-Redondo, Y. (2016). Cognitive, affective and behavioural responses in mall experi-ence. International Journal of Retail & Distribution Manage-ment, 44(1), 4-21.
Berezko, O. (2017). Architectural design and planning layout of a social space within a shopping mall structure (PhD disser-tation, Lviv).
What is Placemaking? (n.d.) In Project for Public Places. Retreived from https://www.pps.org/article/what-is-placemak-ing
CBRE & Jan Gehl Architects. (2017). Placemaking: Value and the Public Realm. Retreived from https://www.assoimmo-biliare.it/wp-content/uploads/2020/08/CBRE_Global-Place-making.pdf
Canter, D. (1977). The Psychology of Place. London: Archi-tectural Press.
Relph, Е. (2008). Place and Placelessness. SAGE Publishing Ltd; UK ed. Edition.
Smolenska, S. (1992). Figurative stereotypes of the envi-ronment in urban research and design (PhD dissertation, Kharkiv).
Borysenko, А. (2021). Typological division of public com-mercial centers in the context of changing views on their design in the 2010s. Scientific Bulletin of Construction, 4(106), 20-29.
Smolenska, S., & Borysenko, A. (2019). The shift of per-spective in shopping mall’s design in 2000-2010s. Науковий вісник будівництва, 2(96), 8-14.
Smolenska, S., & Borysenko, A. (2020). The modern shop-ping centers of Kharkiv in visitors’ perception. IOP Conf. Se-ries: Materials Science and Engineering, 907.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).