СУЧАСНІ АСПЕКТИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕОДЕЗИЧНОГО МОНІТОРИНГУ ОБ’ЄКТІВ ТА ТЕРИТОРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-6-187-199-203Ключові слова:
геодезичний моніторинг, лазерне сканування, роботизовані тотальні станції, деформація, інфраструктурна безпека, тривимірне моделювання, контроль деформацій, технологічні інновації, моніторинг дамбАнотація
Дослідження присвячене аналізу сучасних методів та технологій геодезичного моніторингу, що застосовуються для виявлення і контролю змін у геодинамічних процесах і структурних деформаціях об’єктів інфраструктури та природних систем. Дослідження висвітлює розвиток та інтеграцію інноваційних методів моніторингу, таких як GNSS, лазерного сканування, безпілотних літальних апаратів та інших геодезичних технологій.
Посилання
Dawson, J. H., Tregoning, P. (2007). The ongoing utility of GNSS in monitoring tectonic deformation in Papua New Guinea. Journal of Geophysical Research, Solid Earth, 112(B11), 9–12.
Fabris, M., Pesci, A., Caroti, G. (2017). Terrestrial laser scanning for dam monitoring: A case study from the Poglia dam in Northern Italy. Geomatics, Natural Hazards and Risk, 8(2), 77-93.
NASA. (2023). Geodetic data for Earth observation and monitoring. Retrieved from https://earthdata.nasa.gov
Sampietro, D., Reguzzoni, M. (2020). Advances in GNSS monitoring for land and infrastructure safety. Applied Sciences, 10(4), 15–38.
Yigit, C., Guler, S. (2020). Robotic total station applications in dam deformation monitoring. Sensors, 20(8), 22–71.
Kaloop, M. R., Hu, J. (2019). Structural health monitoring of bridges using GNSS and accelerometer data. Remote Sensing, 11(7), 762.
Dixon, T. H., Mao, A. (2021). Using satellite radar interferometry to monitor ground deformation. Reviews of Geophysics, 59(3).
Xu, W., Dong, Z. (2019). Hydrostatic leveling and geodetic techniques for monitoring subsidence and displacement. Journal of Surveying Engineering, 145(3).
Bell, J. W., Amelung, F., Ramelli, A. R. (2020). Applications of interferometric synthetic aperture radar (InSAR) to fault monitoring in Nevada, USA. International Journal of Remote Sensing, 41(2), 371–394.
Rizos, C., Janssen, V. (2022). Precise positioning and deformation monitoring using low-cost GNSS sensors. GPS Solutions, 26(1), 1–15. 11. Goncalves, G., Henriques, M. J. (2019). Integration of TLS and GNSS for geodetic monitoring of urban infrastructures. ISPRS Journal of Photogrammetry and Remote Sensing, 152, 13–24.
Li, X., Zhao, Y. (2021). Real-time landslide monitoring with GNSS: A case study in the Three Gorges Reservoir area. Natural Hazards, 109, 567–581.
Fernández, J., Galindo-Zaldívar, J. (2018). Deformation monitoring using GNSS and laser scanning for volcanic areas. Journal of Volcanology and Geothermal Research, 368, 1–14.
He, X., Luo, X. (2020). Geodetic monitoring of sea-level rise using satellite altimetry. Oceanography, 33(3), 50–63.
Iglseder, C., Blümel, J. (2021). Application of GNSS in monitoring glaciers and polar ice. Cryosphere, 15, 3591–3614.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
