ПРИВАБЛИВІ ЯКОСТІ ГРОМАДСЬКИХ СПОРУД У СПРИЙНЯТТІ ВІДВІДУВАЧІВ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-1-189-165-170Ключові слова:
громадські споруди, сприйняття відвідувачів, архітектурне середовище, просторовий досвід, урбаністичний дизайнАнотація
У статті досліджено привабливі якості громадських будівель у сприйнятті відвідувачами. В сучасному архітектурному дискурсі сприйняття громадських будівель виходить за рамки простих функціональних і структурних аспектів, включаючи чуттєві, емоційні та емпіричні виміри. Ці якості відіграють вирішальну роль у визначенні успіху громадської будівлі, впливаючи на її зручність у використанні, залучення уваги та загальне сприйняття. Розуміння привабливих якостей громадських будівель має важливе значення для архітекторів і містобудівників, які прагнуть створити простори, які резонують з користувачами на багатьох рівнях.
Дослідження пропонує комплексну класифікацію привабливих якостей, засновану на трьох основних вимірах людського сприйняття, сформульованих Д. Кантером і С. Смоленською: фізичне середовище, діяльність користувача та змісти. Ці параметри формують три ключові категорії привабливості: «комфортність» (пов’язані з фізичним середовищем), «сприяння різноманітності активностей» (пов’язана з діяльністю користувачів) і «естетична артикуляція місця» (вкорінена в змістах, які приписуються простору). Кожна категорія висвітлює важливі аспекти, які сприяють загальному сприйняттю привабливості громадської будівлі.
Щоб перевірити цю класифікацію, було проведено контент-аналіз відгуків відвідувачів 15 громадських будівель у різних країнах, включаючи США, Великобританію, Канаду та Австралію. Отримані дані були співвіднесені з різними типологіями громадських будівель, включаючи культурні установи, транспортні вузли та адміністративні центри, щоб визначити закономірності сприйняття відвідувачів. Результати підтвердили, що різні категорії привабливості мають різний ступінь важливості залежно від типу будівлі. Так, заклади культури більше асоціювалися з «естетичною артикуляцією місця», а транспортні вузли — «комфортністю».
Крім того, дослідження показало, що такі фактори, як міський контекст, історичне походження та екологічна стійкість, також впливають на сприйняття громадськістю. Будівлі в історичних районах, як правило, отримують вищі оцінки за культурну значущість, тоді як сучасні багатофункціональні центри надають пріоритет доступності, інтеграції в місто та залученню громадськості. Крім того, такі елементи, як природне освітлення, стійкі матеріали та ергономічний дизайн, сприяють позитивному досвіду відвідувачів. Ці висновки підкреслюють необхідність збалансованого підходу до проектування, який поєднує естетику, функціональність і соціальну взаємодію, гарантуючи, що громадські будівлі ефективно служать як практичним, так і практичним цілям.
Результати дослідження роблять внесок в сферу знань і засобів архітектурного дизайну, надаючи засноване на фактах розуміння структури сприйняття відвідувачів, допомагаючи архітекторам створювати більш привабливі, змістовні та зручні адресно спрямовані громадські простори.
Посилання
Banham, R. (1969). The Architecture of the Well-Tempered Environment. London: Architectural Press.
Alexander, C. (1977). A Pattern Language: Towns, Buildings, Construction. New York: Oxford University Press. – 1171 p.
Tibbalds, F. (1992). Making People-Friendly Towns: Improving the Public Environment in Towns and Cities. London: Longman. – 216 p.
Goldsmith, S. (2011). Designing for the Homeless: Architecture That Works. New York: Routledge. – 240 p.
Montgomery, C. (2013). Happy City: Transforming Our Lives Through Urban Design. New York: Farrar, Straus and Giroux. – 368 p.
Gehl, J. (2010). Cities for People. Washington, D.C.: Island Press. – 288 p.
Whyte, W. H. (1980). The Social Life of Small Urban Spaces. Washington, D.C.: Conservation Foundation. – 125 p.
Lynch, K. (1960). The Image of the City. Cambridge, MA: MIT Press. – 194 p.
Broadbent, G. (1990). Emerging Concepts in Urban Space Design. London: Van Nostrand Reinhold. – 368 p.
Madanipour, A. (2003). Public and Private Spaces of the City. London: Routledge. – 256 p.
Jacobs, J. (1961). The Death and Life of Great American Cities. New York: Random House. – 458 p.
Gratz, R. B. (2010). The Battle for Gotham: New York in the Shadow of Robert Moses and Jane Jacobs. New York: Nation Books. – 400 p.
Mitchell, W. (2005). Urban Utopias: The Future of Cities. Chicago: University of Chicago Press. – 312 p.
Relph, E. (1976). Place and Placelessness. London: Pion. – 156 p.
Tuan, Y.-F. (1977). Space and Place: The Perspective of Experience. Minneapolis: University of Minnesota Press. – 235 p.
Canter, D. (1977). The Psychology of Place. London: Architectural Press. – 208 p.
Smolenska, S. (1992). Figurative stereotypes of the envi-ronment in urban research and design (PhD dissertation, Kharkiv).
Borysenko, А. (2024). Non-commercial qualities of attractiveness of modern public shopping centers. Municipal Economy of Cities, 6(187), 104–110.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
