ФОРМУВАННЯ ОСНОВ УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧОЮ ЛОЯЛЬНІСТЮ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Автор(и)

  • А. Ю. Бережна
  • О. П. Колонтаєвський

Анотація

Мета статті полягає у створенні методики визначення якості комунальної послуг и для визначення ключових параметрів управління споживчою лояльністю на ринку комунальних послуг  Для підвищення рівня вдоволеності та лояльності населення комунальними послуг ами пропонується сформувати та запровадити концепцію управління взаємовідносинами із споживачами на основі CRM-філософії що підвищить ефективність роботи підприємства, якість комунальних послуг .
Ключові слова: комунальна послуга , якість, лояльність, прихильність, комунальні підприємства, задоволеність споживачів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-12

Як цитувати

Бережна, А. Ю., & Колонтаєвський, О. П. (2016). ФОРМУВАННЯ ОСНОВ УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧОЮ ЛОЯЛЬНІСТЮ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. Комунальне господарство міст, (129), 39–45. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4813

Номер

№ 129 (2016): Серія: Економічні науки

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).