ВИЗНАЧЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ВТОМИ ПАСАЖИРІВ ПРИ МІСЬКИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ
Array
Анотація
Робота міського пасажирського транспорту, разом з позитивними, супроводжується й значними негативними наслідками, серед яких одним з найважливіших є транспортна втома. Вона характеризується як втрата продуктивності праці робітників, що позначається в перші години роботи на виробництві і залежить від дії транспортних факторів.
Використання універсального показника "час адаптації на робочому місці" та врахування всіх транспортних чинників, що є вагомими для пасажирів (час пересування, комфорт поїздки, кількість пересаджень), а також біологічного показника – віку пасажира, дозволяє визначити транспортну втому незалежно від галузі матеріального або нематеріального виробництва, до якої належать пасажири як робітники.
Ґрунтуючись на аналізі підходів щодо визначення транспортної втоми, можна дійти висновку, що медичні інструментальні методи мають низку значних недоліків, а саме:
- використання коштовного медичного обладнання;
- потреба у спеціальній медичній освіті для отримання і правильного тлумачення даних, отриманих у вигляді кардіограм або електроенцефалограм.
В той же час, використання анкет має переваги, тобто – не потребує коштовного медичного обладнання, дозволяє охопити великі групи людей, забезпечує формалізацію результатів; оперативність; економію коштів і часу, а також перевірку надійності отриманих результатів методами математичної статистики.
Шляхом анкетного опитування та наступної статистичної перевірки його результатів, встановлено, що середній час адаптації пасажира на робочому місті складає 24,18 хв., й це значення є статистично значущим.
З метою подальшого моделювання часу адаптації визначено силу кореляційного зв’язку між транспортним параметрами, віком пасажира та його часом адаптації на робочому місці. Встановлено, що всі параметри мають достатній зв'язок ( r = 0,5 – 0,7) з часом адаптації, й можуть бути включені до моделі, а значення коефіцієнту кореляції є також невипадковим та статистично значущим.
За допомогою методів регресійного аналізу оцінено вплив одиничних параметрів перевізного процесу на час адаптації пасажира на робочому місці. Виходячи зі значень коефіцієнту множинної регресії та коефіцієнту детермінації, можна зробити висновок, що вплив часу пересування на час адаптації краще описується лінійною функцією, вплив ступеня наповнення – логарифмічною, вплив ступеня наповнення кількості пересаджень – ступеневою, вплив віку пасажира – логарифмічною функціями.
Визначено, що загальний вплив всіх параметрів пересування та віку пасажира на час адаптації найкраще описується логарифмічною залежністю, що демонструє прийнятні основні статистичні характеристики – коефіцієнт множинної регресії (0,878), коефіцієнт детермінації (0,771), значущість чинників, адекватність (21,57 > 6,25), середню похибку апроксимації (8,75 %)/
Ключові слова: пасажир, транспортна втома, обстеження, регресійний аналіз.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).