ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ПОКАЗНИКА ВИХОДУ ЛЕТКИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ПРОГНОЗУ ЕНДОГЕННОЇ ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕКИ ВУГІЛЬНИХ ШАХТОПЛАСТІВ

Array

Автор(и)

  • Є.С. Руднєв Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна
  • В.Ю. Тарасов Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна
  • М.І. Антощенко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна
  • Ж.С. Азгалієв Західно-Казахстанський аграрно-технічний університет імені Жангір хана, Казахстан

DOI:

https://doi.org/10.33042/2522-1809-2022-1-168-108-115

Ключові слова:

шахтопласти, ендогенні пожежі, група небезпека, метаморфізм, нормативна база, прогноз.

Анотація

Встановлено відповідність градації вугільних шахтопластів за ступенем їх ендогенної пожежонебезпеки відповідно до вимог нормативних документів умовам пожеж, що відбулися за двадцять років з оцінкою ступеня метаморфізму вугілля за значенням виходу летких речовин при їх термічному розкладанні без доступу повітря.

Проведені результати аналізу умов виникнення ендогенних пожеж, що вже відбулися, вказують на необхідність враховувати вплив факторів трьох блоків, кореляційно не пов'язаних між собою. Такими є: хімічна активність вугілля, гірничо-геологічні умови відпрацювання шахтопластів (їх потужність, будова, кути їх залягання, глибина робіт, властивості порід, наявність геологічних порушень тощо) та технологія ведення гірничих робіт.

Вперше доведено, що виникнення ендогенних пожеж або їх відсутність не пов'язане зі значенням показника ступеня метаморфізму Vdaf, а безпосередньо залежить від елементного складу органічної маси вугілля, у тому числі вміст кисню, вологи та сірки. Вміст вуглецю при цьому служить критерієм ступеня перетворення органічної речовини.

Результати досліджень дозволяють дати пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази безпечного ведення гірничих робіт у частині прогнозування ендогенної пожежної небезпеки шахтопластів.

Біографії авторів

Є.С. Руднєв, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна

кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри електричної інженерії

В.Ю. Тарасов, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна

доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри фармації, виробництва та технологій

М.І. Антощенко, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна

доктор технічних наук, професор, професор кафедри фармації, виробництва та технологій

Ж.С. Азгалієв, Західно-Казахстанський аграрно-технічний університет імені Жангір хана, Казахстан

старший викладач вищої школи «Техніка та інженерний захист»

Посилання

1. Guide to the design of ventilation of coal mines. (1994). Kyiv, Osnova. [in Russian]
2. Rules of mining on the seams, which propensity to gas dynamic phenomena: SOU 10.1.00174088.011:2005. (2005). Kiev, Ukraine Ministry of Coal Industry. [in Ukrainian]
3. Coal Mine Dust Control Guide (1979). Moscow, Nedra. [in Russian]
4. KD 12.01.402-2000. Guidelines for the prevention and suppression of endogenous fires in coal mines in Ukraine. (2000). Donetsk, NIIGD. [in Russian]
5. GOST 25543-2013. Brown coals, hard coals and anthracites. Classification according to genetic and technological parameters. (2014). Official publication. Moscow, Standartinform. [in Russian]
6. Portola, V.A., Ovchinnikov, A.E., & Zhdanov, A.N. (2020). Evaluation of endogenous fire precautions in coal mines. Mining Informational and Analytical Bulletin, 4, 205–214. DOI: https://doi.org/10.25018/0236-1493-2020-4-0-85-95
7. Ulanovskii, M.L. (2010). Metamorphism and mineral composition of coal. Coke and Chemistry, 53(4), 124–128. DOI: https://doi.org/10.3103/S1068364X10040022
8. KD 12.01.401-96 Endogenous fires in the coal mines of Donbass. Prevention and suppression. Instructions. (1997). Official publication. Donetsk, NIIGD. [in Russian]
9. Grekov, S.P., Pashkovskij, P.S., and Orlikova, V.P. (2014). Heat effect of coal oxidation and endogenous fire hazard. Coal of Ukraine, 10, 46–50. [in Russian]
10. Handbook on the quality of coal and anthracite of the Donetsk and Lvov-Volyn basins. (1972). Donetsk Research Coal Institute, Moscow, Nedra. [in Russian]
11. Antoshchenko, M., Filatieva, E., Yefimtsev, V. and Tarasov, V. (2020). Peculiarities of using classification indicators of the coal metamorphism degree for predicting the hazardous coal seams properties. E3S Web of Conferences; Les Ulis, 201, 01014.
12. Ulanova, M.L., Drozdnik, I.D., Men'shikova, S.D., & Trubnikov, L.I. (1994). Interrelation of anthracites metamorphism degree indexes. Stal', (12), 2–4.
13. Speight, J.G. (2005). Handbook of coal analysis, 166. DOI: https://doi.org/10.1002/0471718513

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-25

Як цитувати

Руднєв, Є., Тарасов, В., Антощенко, М., & Азгалієв, Ж. (2022). ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ПОКАЗНИКА ВИХОДУ ЛЕТКИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ПРОГНОЗУ ЕНДОГЕННОЇ ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕКИ ВУГІЛЬНИХ ШАХТОПЛАСТІВ: Array. Комунальне господарство міст, 1(168), 108–115. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2022-1-168-108-115

Номер

Том 1 № 168 (2022): Серія: Технічні науки та архітектура

Розділ

статьи

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).