АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПОБУДОВИ ЦИФРОВОЇ МОДЕЛІ РЕЛЬЄФУ НА ОСНОВІ ПРОСТОРОВОЇ ІНТЕРПОЛЯЦІЇ (Частина 1)
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2023-3-177-74-79Ключові слова:
цифрова модель рельєфу, методи побудови, просторова інтерполяція, геоінформаційна система, SurferАнотація
У статті розглядається використання різних методів для побудови цифрової моделі рельєфу, зосереджуючись на просторовій інтерполяції. Для аналізу була обрана ділянка та геоінформаційний пакет Surfer, що містить в собі велику кількість методів побудови поверхні за нерівномірно розподіленими у просторі даними. При виконанні побудови цифрової моделі рельєфу за кожним із методів, які пропонує пакет Surfer було обрано лише декілька найкращих методів, які змогли відобразити рельєф більш деталізовано. Був проведений аналіз особливостей використання кожного із цих відібраних методів, відображені їх переваги та недоліки.
Посилання
Zatserkovnyi V.I., Burachek V.G., Zhelezniak O.O., Tereshchenko A.O. (2017). Geographic Information Systems and Databases. Nizhyn. [in Ukrainian]
Svitlychnyi O.O. & Plotnytskyi S.V. (2006). Fundamentals of geoinformatics. VTD «University Book», Sumy. [in Ukrainian]
Pazdriy I., Bilinskiy Yu. (2006). Use of geoinformatic systems for representation of earth surface relief. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 33, 301-309.
Philip G.M., Watson D.F. (1982). A precise method for determining contoured surfaces. Australian Petroleum Exploration Association Journal, 22, 205-212. https://doi.org/10.1071/AJ81016
Watson D.F., Philip G.M. (1985). A refinement of inverse distance weighted interpolation. Geo-Processing, 2, 315-327.
Burshtinska, H. V. (2001). Porivnyalniy analiz pobudovi tsifrovih modeley relefu z vikoristannyam aproksimatsiynih funktsiy. Geodeziya, kartografiya i aerofotoznimannya, 61, 137-148.
Burshtinska, H. V., Zayats, O. S. (2002). Teoretichni osnovi ta eksperimentalni doslidzhennya matematichnih funktsIy dlya pobudovi tsifrovih modeley relefu. Visnik geodeziyi ta kartografyi, 4, 32–37.
Eckstrein B.A. (1989). Evaluation of spline and weighted average interpolation algorithms. Comput. and beasci, 15 (1), 79-94. https://doi.org/10.1016/0098-3004(89)90056-3
Zazulyak, P.M., Havrysh, V.G., Yevsieieva, E.M., & Yosypchuk, M.D. (2007). Fundamentals of mathematical processing of geodetic measurements. Raster-7 Publishing, Lviv. [in Ukrainian]
Digital Elevation Models. Retrieved from https://www.cdema.org/virtuallibrary/index.php/charimhbook/data-management-book/3-base-data-collection/3-2-digital-elevation-models
Matsenko V.G. (2009). Computer Graphics. Chernivtsi: Ruta. [in Ukrainian]
Zhukov M. (2009). Surfer scientific graphics software. Kyiv. [in Ukrainian]
Lutsanova A.M. (2013). Osoblyvosti stvorennia ta vizualizatsii 3D modelei reliefu za dopomohoiu suchasnykh prohramnykh produktiv. Chasopys kartohrafii, 7, 44-52. [in Ukrainian]
Shypulin V.D. (2010). The main principles of geographic information systems. Kharkiv. [in Ukrainian]
Surfer. User's Guide: Contouring and 3D Surface Mapping for Scientists and Engineers. Golden Software, LLC.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
