ДЕСТРУКТИВНІ НАСЛІДКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ. ЇХ ВПЛИВ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКА
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-6-187-252-258Ключові слова:
цифровізація, працівник, психічне здоров’я, негативні наслідкиАнотація
Сьогодні цифровізація дає суспільству величезні перспективи розвитку, однак, з іншого боку, вона
породжує значну кількість загроз для суспільства. Цей факт визнають і відомі міжнародні організації, і
науковці. У соціальних, економічних і політичних звітах щодо впливу цифровізації на розвиток суспільства за
останні кілька років наголошено, що цифровізація приводить до формування нового типу суспільства ‒
цифрового суспільства. Це відкриває для суспільства як нові можливості, так і створює складно
прогнозовані проблеми. Наприклад, цифрові технології, з одного боку, сприяють впровадженню у життя
концепції сталого розвитку суспільства, проте оборотною стороною є те, що це не завжди має позитивні
результати для суспільства. Таким чином, цифровізація створює умови, за яких суспільство стрімко
розвивається і знаходить максимально ефективні рішення багатьох проблем, але паралельно виникають
проблеми і загрози, з якими суспільство раніше не стикалось і для яких рішення поки що немає. Так само, як
і переваги цифровізації, негативні наслідки цифровізації потребують вивчення.
Одним з найбільших деструктивних наслідків цифровізації є проблема психічного здоров’я працівника.
Поширеність проблем психічного здоров’я у суспільстві завжди була гострою соціальною проблемою. Проте
цифровізація, не дивлячись на її переваги, не полегшила її. Більше того, в деяких випадках навіть ускладнила.
Отже, проблема психічного здоров’я працівника залишається актуальною і сьогодні. На сьогодні психічне
здоров’я працівника є стратегічним пріоритетом роботи компаній щодо покращення умов праці.
Дослідження й аналіз негативних проявів цифровізації дозволив поділити їх на три групи: негативні
наслідки у політичній сфері, негативні наслідки у соціальній сфері, негативні наслідки у технологічній сфері.
Цей аналіз допоміг визначити шляхи поліпшення психічного здоров’я працівників під час роботи у цифровому
середовищі. У роботі визначено, що під час роботи у цифровому середовищі ризики для психічного здоров’я
працівника найчастіше пов’язані зі змістом роботи, графіком роботи, специфікою робочого місця і
можливостями кар’єрного розвитку.
Також у роботі проаналізовано досвід європейських країн у подоланні негативних наслідків цифровізації
і покращенні психічного здоров’я працівників. На підставі цього визначені методи і способи покращення
психічного здоров’я працівників, які можна адаптувати для українського суспільства.
Посилання
Yaroshenko, O. (2019). Labor protection in branches: European experience of normative support of risk-oriented approaches. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 1, 522–530. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v1i28.162687.
Danaj, S., Zolyomi, E. (2018). Occupational Health and Safety of Posted Workers in the EU: A COMPARATIVE REPORT. ECSWPR. http://surl.li/tfagdf.
Sereda, O.H. Yevropeyski standarty orhanizatsiyi pratsi. Pravo ta innovatsiyi, 4, 110–117.
Andriyenko, V.M. (2014). Standarty bezpeky pratsi: zarubizhnyy dosvid. Ahrosvit, 6, 41–47.
Mygal, G.V., Protasenko, O.F. (2020). The role of the human factor in manufacturing safety management. Bulletin of the National
Technical University “KhPI”. Series: New solutions in modern technology, 1 (3), 60–65. https://doi.org/10.20998/2413-4295.2020.03.08.
Khan, F., Amyotte, P., Adedigba, S. (2021). Process safety concerns in process system digitalization. Education for Chemical Engineers,
, 33–46. https://doi.org/10.1016/j.ece.2020.11.002.
Zaouia, F., Souissi, N. (2020). Roadmap for digital transformation: A literature review. Procedia Computer Science, 175,
–628. https://doi.org/10.1016/j.procs.2020.07.090.
Fabian, N., Haenlein, M. (2021). Digital transformation: A multidisciplinary reflection and research agenda. Journal of Business Research, 122, 889–901. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2019.09.022.
Teece, D. J. (2018). Profiting from innovation in the digital economy: Enabling technologies, standards, and licensing models
in the wireless world. Research Policy, 47, 1367–1387. https://doi.org/10.1016/j.respol.2017.01.015.
Wilson, J. R. (2014). Fundamentals of systems ergonomics/ human factors. Applied ergonomics, 45, 5–13. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2013.03.021.
How does your safety culture impact workers? Industrial Safety and Hygiene news. http://surl.li/xvefwc.
Ndedi, A. A., Kok, L. (2017). The Importance of Occupational Health and Safety Culture in Manufacturing Companies. Research Paper Series, 1–7. https://doi.org/10.2139/ssrn.3026353.
Reason, J. (1998). Achieving a safe culture: theory and practice. Work & Stress, 12, 293–306.
Sexton, J. B., Adair, K. C., Profit, J., Bae, J. (2021). Safety Culture and Workforce Well-Being Associations with Positive Leadership WalkRounds. The Joint Commission Journal on Quality and Patient Safety, 47(7), 403–411. https://doi.org/10.1016/j.jcjq.2021.04.001.
Illiashenko, O., Mygal, V., Mygal, G., Protasenko, O. (2021). A convergent approach to the viability of the dynamical system: the cognitive value of complexity. International Journal of Safety and Security Engineering, 11(6), 713–719. https://doi.org/10.18280/ijsse.110612.
Cooper, D. (2000). Towards a Model of Safety Culture. Safety Science, 36, 111–136. https://doi.org/10.1016/S0925-7535(00)00035-7.
Naji,G. M. A., Isha, A. S. N., Mohyaldinn, M. E. (2021). Impact of Safety Culture on Safety Performance. Mediating Role of Psychosocial Hazard: An Integrated Modelling Approach. International journal of environmental research and public health, 18(16), 8568. https://doi.org/10.3390/ijerph18168568.
Naji, G. M. A., Isha A. S. N., Alazzani A., Saleem, M. S. (2022). Assessing the Mediating Role of Safety Communication Between Safety Culture and Employees Safety Performance. Frontiers in public health, 10, 840281. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.840281.
Ivashura, A. A., Protasenko, O.F., Mykhailova, E.O., Severinov, O.V. (2022). Study of Strategies for Sustainable Production and Consumption in the Economic Conditions of Ukraine. Economics of development, 21(1), 8–16. https://doi.org/10.57111/econ.21(1).2022.8-16.
Tengilimoglu, D., Celik, E., Güzel, A. (2016). The Effect of Safety Culture on Safety Performance: Intermediary Role of Job Satisfaction. British Journal of Economics, Management & Trade, 15(3), 1–12. https://doi.org/10.9734/BJEMT/2016/29975.
What Is a Safety Culture and Why Do You Need One? EHS Today. http://surl.li/fmwnry.
Protasenko, O. F., Mygal, G. V. (2020). Human resources are a factor in applying of man-machine systems safety. Komunalne
hospodarstvo mist, 6(159), 139–146. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2020-6-159-139-146.
Mygal, G., Protasenko, O., Kobrina, N. (2024). The eco-ergonomics issues of the digital workplace.Integrated. Computer
Technologies in Mechanical Engineering, 1008, 40–51. https://doi.org/10.1007/978-3-031-61415-6_4.
Fernández-Muñiz, B., Montes-Peón, J. M., Vázquez-Ordás, C. J. (2007). Safety culture: Analysis of the causal relationships
between its key dimensions. Journal of Safety Research, 38(6), 627–641, https://doi.org/10.1016/j.jsr.2007.09.001.
National Occupational Safety and Health Profile Ukraine. EU-ILO PELACIWCTUW. http://surl.li/zdswcu.
Mygal, G., Mygal, V., Protasenko, O., Klymenko, I. (2022). Cognitive aspects of ensuring the safety, dependability and stability
of a dynamic system’s functioning in extreme conditions. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering,
, P. 195–206. https://doi.org/10.1007/978-3-030-94259-5_18.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
