ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
Анотація
Представлена методика прогнозування травматизму, в основі якої покладено фрактальний аналіз, розроблена математична модель прогнозування травматизму, що дозволяє контролювати і знижувати фактичний рівень нещасних випадків і вирішувати ті проблеми, які не під силу вже існуючим методам. На основі розробленої методики проведено дослідження ризику виробничого травматизму за різними факторами і виявлені області накопичення ризику.Ключові слова: прогнозування травматизму, фрактальний аналіз, математична модель, дослідження ризику виробничого травматизму.
##submission.downloads##
Опубліковано
2016-12-02
Як цитувати
Третьяков, О. В., Нестеренко, С. В., & Мікуліна, І. О. (2016). ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ. Комунальне господарство міст, (120’1), 29–33. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4833
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
