СВІТОВІ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНІ ТЕНДЕНЦІЇ 1900-1930 рр. ТА ЇХ ВПЛИВ НА АРХІТЕКТУРУ Й МІСТОБУДУВАННЯ СТОЛИЧНОГО ХАРКОВА
Array
Ключові слова:
архітектурно-містобудівні тенденції, соціалізація містобудування, соціалізація архітектури житлових комплексів, столичний ХарківАнотація
У двадцяті роки культурні відносини між СРСР та європейськими країнами були різнобічними. Незважаючи на розбіжності у політичних та ідеологічних поглядах, були присутні спільні загальносвітові тенденції у містобудуванні та архітектурі житла у 1920-і – 1930-і рр., суттєві для розуміння процесів, що відбувалися у будівництві столичного Харкова .
Посилання
1. Vyazemtseva, A. G. (2018) The main trends in urban development in Europe and America in the 1920s and 1930s. Soviet urban planning 1917-1941. - Moscow: Progress-Tradition, 1003-1054.
2. Voitkov, Vl. (1924) Worker-settlement construction in North-Am. Soed. States. Construction industry, 4, 256-260.
3. Semenov, V. (2003) Urban improvement. Ed. 2nd, stereotyped. Moscow: URSS editoria.. (Reprint of the publication of 1912), 232.
4. Le Corbusier (1928) At the turn of the new architecture. New Generation, 2, 132-134/
5. Kryukov, M. (1924, No. 12.) Housing in England. Construction industry, 12, 772-775.
6. Wutke, O. (1929) Housing construction abroad. Organization of construction processes in Germany. Construction industry, 4, 339-343.
7. Wolfenzon, G. (1928) Housing construction of Western Europe (on travel notes). Construction industry, 9, 627-632.
8. Nefedov, M. (1929) The practice of urbanism. Public utilities, 2, 18-21.
9. Kondrashchenko, F. (1929) Housing culture standard. Nova Generatsiya, 1, 69-72.
10. Maloziomov, I. (1929)The New Pobut. Nova Generatsiya, 11, 59-62.
11. Aloshin, P. F. (n.d.) Documents: design planning, social security, business life, life-time sector, movie theater, public, school, nursery, adult and other. TSDMLM. f.8. in. 1.p. 260
12. Alyoshin, P.F. (n.d.) Documents: armchair with power forwarding metro station Kharkiv. f.8. in. 1. p. 264
13. Soviet urban development. 1917-1941.(2018) Book 2. [resp. ed. Yu.L. Kosenkova]. - Moscow: Progress-Tradition, 672.
14. Didenko, K.V. (2019) Social housing programs in the architecture of metropolian Kharkiv (1917-1934). Candidates dis. Kharkiv, 236.
15. Stubben, J. (1980) Der Stadtebau, Handbuch der Architectur. Darmstadt.
16. Govorenkova, T. M. (1996) Self-government in Ukraine. Mediapolis 1–2.
17. Dubelir, G. (1910) Planning of cities: (separate prints from the magazine. "Urban affairs"). 82.
18. Leibfreyd, A. Yu., Polyakova, Yu.Yu. (2001) Kharkov. From the fortress to the capital: Notes on the old city. - Kharkov: Folio.335.
19. Borisenok, M. Yu. (2017) Red Vienna for Red Moscow. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/v/krasnaya-vena-dlya-krasnoy-rossii.
2. Voitkov, Vl. (1924) Worker-settlement construction in North-Am. Soed. States. Construction industry, 4, 256-260.
3. Semenov, V. (2003) Urban improvement. Ed. 2nd, stereotyped. Moscow: URSS editoria.. (Reprint of the publication of 1912), 232.
4. Le Corbusier (1928) At the turn of the new architecture. New Generation, 2, 132-134/
5. Kryukov, M. (1924, No. 12.) Housing in England. Construction industry, 12, 772-775.
6. Wutke, O. (1929) Housing construction abroad. Organization of construction processes in Germany. Construction industry, 4, 339-343.
7. Wolfenzon, G. (1928) Housing construction of Western Europe (on travel notes). Construction industry, 9, 627-632.
8. Nefedov, M. (1929) The practice of urbanism. Public utilities, 2, 18-21.
9. Kondrashchenko, F. (1929) Housing culture standard. Nova Generatsiya, 1, 69-72.
10. Maloziomov, I. (1929)The New Pobut. Nova Generatsiya, 11, 59-62.
11. Aloshin, P. F. (n.d.) Documents: design planning, social security, business life, life-time sector, movie theater, public, school, nursery, adult and other. TSDMLM. f.8. in. 1.p. 260
12. Alyoshin, P.F. (n.d.) Documents: armchair with power forwarding metro station Kharkiv. f.8. in. 1. p. 264
13. Soviet urban development. 1917-1941.(2018) Book 2. [resp. ed. Yu.L. Kosenkova]. - Moscow: Progress-Tradition, 672.
14. Didenko, K.V. (2019) Social housing programs in the architecture of metropolian Kharkiv (1917-1934). Candidates dis. Kharkiv, 236.
15. Stubben, J. (1980) Der Stadtebau, Handbuch der Architectur. Darmstadt.
16. Govorenkova, T. M. (1996) Self-government in Ukraine. Mediapolis 1–2.
17. Dubelir, G. (1910) Planning of cities: (separate prints from the magazine. "Urban affairs"). 82.
18. Leibfreyd, A. Yu., Polyakova, Yu.Yu. (2001) Kharkov. From the fortress to the capital: Notes on the old city. - Kharkov: Folio.335.
19. Borisenok, M. Yu. (2017) Red Vienna for Red Moscow. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/v/krasnaya-vena-dlya-krasnoy-rossii.
##submission.downloads##
Опубліковано
2020-07-01
Як цитувати
Діденко, К. (2020). СВІТОВІ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНІ ТЕНДЕНЦІЇ 1900-1930 рр. ТА ЇХ ВПЛИВ НА АРХІТЕКТУРУ Й МІСТОБУДУВАННЯ СТОЛИЧНОГО ХАРКОВА: Array. Комунальне господарство міст, 3(156), 126–134. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/5610
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
