МОНІТОРИНГ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ РЕГІОНІВ: ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2023-6-180-98-102Ключові слова:
використання земель, моніторинг, геоінформаційні системи, екологічні чинники, екомережі, геоінформаційні моніторингові картиАнотація
Доведена актуальність застосування геоінформаційних систем та побудови моніторингу використання земель, враховуючи екологічні чинники. У сучасних умовах моніторинг використання земель є важливим інструментарієм спостереження контролю за процесами землекористування на різних рівнях територіального розвитку. Формування сучасної моніторингової системи здійснюється шляхом застосування геоінформаційних систем. Поряд з цим існують певні проблемні аспекти щодо можливостей застосування геоінформаційних систем в інституціях, що забезпечують землекористування. У роботі досягнута мета дослідження щодо розробки моніторингу використання земель на основі застосування геоінформаційних систем, враховуючи вплив екологічних чинників формування екомереж. У контексті сформованої мети вирішені завдання: теоретичного визначення моніторингу використання земель екомережі; формування кількісної основи моніторингу використання земель; розробки геоінформаційного забезпечення моніторингу використання земель екомережі.
Запропоновані напрями формування моніторингу використання земель екомережі на основі застосування геоінформаційного інструментарію. На основі моніторингу встановлено, що більш високий рівень інтегрального чинника рівня використання земель об’єктів природно-заповідного фонду мають західні регіони України: Волинський (2,605), Рівненський (2,611), Хмельницький (2,613), Чернівецький (2,604), Івано-Франківський (2,607) та Закарпатський (2,605). При цьому більш низькі значення мають Львівський (2,594) та Тернопільський (2,598), які за рівнем використання земель об’єктів природно-заповідного фонду не суттєво відрізняються від інших регіонів України. Побудовані геоінформаційні моніторингові карти зростання рівня використання земель екомережі дозволили встановити необхідність трансформації інформаційно-аналітичного забезпечення та забезпечення зростання рівня раціонального використання та охорони природних ресурсів на 10%.
Розроблені геоінформаційні моніторингові карти дозволили побудувати кількісну основу прийняття рішень для зростання ефективності використання земель екомережі.
Посилання
Vasyliuk, O. V. (2014). Conservation of degraded lands and formation of ecological network: legal aspect. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: biology, 20(1100), 229–234. Retrieved from http://seriesbiology.univer.kharkov.ua/ukr/20(2014)/pdf/229.pdf [in Ukrainian]
Vasyliuk, O., Kostiushyn, V., & Kolomytsev, H. (2011). New approaches to the development of the national ecological network of Ukraine. Materials of the International Scientific and Practical Conference ‘Natural resource potential for balanced (sustainable) development of Ukraine’. Centre for Environmental Education and Information [in Ukrainian]
Deineha, M. A., & Maievskyi, V. A. (2014). Designing a national ecological network in the context of sustainable development strategy: legal aspect. Scientific Journal of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine: Series ‘Law’, 197(2), 131–137. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_prav_2014_197%282%29__22 [in Ukrainian]
Vashchyshyn, M. Ya., & Sharvan, О. О. (2011). The impact of EU legislation on the development of Ukrainian legislation on the national ecological network. Collection of Theses of the International Scientific and Practical Conference ‘Modern trends in the development of the national legislation of Ukraine’. Publishing Centre of NUBiP of Ukraine [in Ukrainian]
Shlapak, A. V. (2005). Reforming the financial and economic management mechanism of the nature reserve fund. Mechanism of Economic Regulation, (4), 51–62 [in Ukrainian]
Mamonov, K. A., & Kanivets, O. M. (2020). Geofactor analysis of the territorial development of regional land use. In K. A. Mamonov (Ed.), Territorial development in the system of regional land administration: monograph (pp. 209–276). FOP Panov A. M. [in Ukrainian]
Chang, L., & Mamonov, K. A. (2020). A geographic information system for territorial development of the marine regions of China. Shipbuilding & Marine Infrastructure, 1(13), 69–74. DOI: 10.15589/smi2020.1(13).10
Chang, L., Mamonov, K. A., Troian, V. I., & Kovalenko, L. B. (2022). Geospatial analysis: theory, technology, and software: monograph. O.M. Beketov NUUE. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1Ktvh-G1U-gzN35Rgw7Ivm9UYkBWKG7SI/view
Mamonov, K., Vyatkin, R., Sclyar, I., Kanivets, O. M., & Kapinos, N. O. (2021). Formation of the monitoring and use of the GIS land objects of the natural reserve fund of regions. In V. Shpak (Ed.), Scientific research of the XXI century. Volume 2: collective monograph (pp. 220–230). GS publishing service. DOI: 10.51587/9781-7364-13302-2021-002
Viatkin, R. S., & Viatkin, K. I. (2020). Theoretical approaches to determining the monitoring of land use of objects of the nature reserve fund. Municipal Economy of Cities. Series: Engineering science and architecture, 4(157), 72–78. DOI: 10.33042/2522-1809-2020-4-157-72-78 [in Ukrainian]
Viatkin, R. S. (2020). Information and analytical support for monitoring the lands of objects of the nature reserve fund of the regions [Doctoral dissertation, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv]. O.M. Beketov NUUE Repository. Retrieved from https://ipkvk.kname.edu.ua/images/files/Діяльність_спецрад/доктор_філософії/2021/ДФ_64.089.007_Вяткін/dis_Viatkin.pdf [in Ukrainian]
Goodchild, M. F. (1992). Geographical information science. International Journal of Geographical Information Systems, 6(1), 31–45. DOI: 10.1080/02693799208901893
Li, В., Mann, M., & Oforiwaa, G. et al. (2010). Forest Landscape Restoration in the Netherlands. Reference Document. Wageningen Centre of Development Innovation, Wageningen University.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
