УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ЦІНОУТВОРЕННЯ
Анотація
В умовах ринку ціна є основним інструментом економічної діяльності підприємства. Застосування методу ціноутворення залежить від вибору основної мети діяльності підприємства. Комерційний успіх будь-якого підприємства залежить від правильно обраної стратегії і тактики ціноутворення на товари та послуги. Найважливішим елементом методології ціноутворе ння є принципи ціноутворення - постійно діючі положення, що характерні для системи цін і є основою її створення.У статті проведено дослідження принципів ціноутворення, що дозволило запропонувати удосконалену і систематизовану їх класифікацію, яка найповні ше враховує як ринкові, економічні, так і адміністративні, організаційні принципи ціноутворення.
Ключові слова: ціна, ціноутворення, функція ціни, принципи ціноутворення, модель ціноу творення, фактори ціноутворення.
##submission.downloads##
Опубліковано
2016-11-12
Як цитувати
Великих, К. О. (2016). УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ЦІНОУТВОРЕННЯ. Комунальне господарство міст, (129), 20–22. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4808
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).