ЗАСТОСУВАННЯ ВЕБ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
Анотація
Метою статті є визначення напрямів і особливостей застосування ВЕБ геоінформаційних систем (ГІС) для розподілу і використання земель. Розглянуті напрями та особливості застосування ВЕБ геоінформаційних систем для розподілу та використання земель. Визначені переваги ВЕБ ГІС у сфері розподілу й використання земель. Проаналізовані ВЕБ додатки та інструменти, що застосовуються для побудови геоінформаційної системи розподілу і використання земель територіальних утворень.Ключові слова: ВЕБ геоінформаційні системи, територіальні утворення, розподіл і використання земель, ВЕБ додатки.
##submission.downloads##
Опубліковано
2017-02-01
Як цитувати
Мамонов, К. А. (2017). ЗАСТОСУВАННЯ ВЕБ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ. Комунальне господарство міст, (132), 132–135. вилучено із https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4924
Номер
Розділ
статьи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).