ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ТОКСИЧНИХ ФАКТОРІВ ПОЖЕЖ ПРИ ВІЙСЬКОВИХ ДІЯХ НА ЕКОСИСТЕМИ І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2023-6-180-196-201Ключові слова:
токсичні фактори, пожежі, екосистема, життєдіяльність людиниАнотація
Проаналізовано вплив небезпечних токсичних факторів пожеж при військових діях на екосистеми і життєдіяльність населення, що є потужним чинником забруднення довкілля. Вплив на ґрунти і водні ресурси пожеж створює ризики для безпеки. Отруйний вплив пожеж на життєдіяльність людини полягає у загрозі для життя, негативній дії продуктів горіння.
Посилання
Muzyka, А. (2023, May 4). Ukraine on fire: how massive forest fires affect the environment. Pershyi Kryvorizkyi. Retrieved from https://1kr.ua/ua/news-80275.html [in Ukrainian]
Buts, Y., Asotskyi, V., Kraynyuk, O., Ponomarenko, R., & Kovalev, P. (2019). Dynamics of migration property of some heavy metals in soils in Kharkiv region under the influence of the pyrogenic factor. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 28(3), 409–416. DOI: 10.15421/111938
Wilson, N., Bradstock, R., & Bedward, M. (2021). Detecting the effects of logging and wildfire on forest fuel structure using terrestrial laser scanning (TLS). Forest Ecology and Management, 488, 119037. DOI: 10.1016/j.foreco.2021.119037
Bowd, E. J., Banks, S. C., Bissett, A., May, T. W., & Lindenmayer, D. B. (2021). Direct and indirect disturbance impacts in forests. Ecology Letters, 24(6), 1225–1236. DOI: 10.1111/ele.13741
De la Barrera, F., Barraza, F., Favier, P., Ruiz, V., & Quense, J. (2018). Megafires in Chile 2017: Monitoring multiscale environmental impacts of burned ecosystems. Science of The Total Environment, 637–638, 1526–1536. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2018.05.119
McLauchlan, K. K., Higuera, P. E., & Miesel, J. et al. (2020). Fire as a fundamental ecological process: Research advances and frontiers. Journal of Ecology, 108(5), 2047–2069. DOI: 10.1111/1365-2745.13403
García-Llamas, P., Suárez-Seoane, S., & Taboada, A. et al. (2019). Environmental drivers of fire severity in extreme fire events that affect Mediterranean pine forest ecosystems. Forest Ecology and Management, 433, 24–32. DOI: 10.1016/j.foreco.2018.10.051
Harper, A. R., Doerr, S. H., Santin, C., Froyd, C. A., & Sinnadurai, P. (2018). Prescribed fire and its impacts on ecosystem services in the UK. Science of the Total Environment, 624, 691–703. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2017.12.161
Chornohor, L. F., Nekos, A. N., Titenko, H. V., & Chornohor, L. L. (2021). Ecological Consequences of Large-Scale Forest Fires in Ukraine in Spring – Summer – Autumn 2020. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University Series “Ecology”, 24, 79–90. DOI: 10.26565/1992-4259-2021-24-07 [in Ukrainian]
Boer, M. M., Resco de Dios, V., & Bradstock, R. A. (2020). Unprecedented burn area of Australian mega forest fires. Nature Climate Change, 10, 171–172. DOI: 10.1038/s41558-020-0716-1
Buts, Yu. V. (2018). Features of geochemical migration of chemical elements after technogenic loading of pyrogenic nature. Journal of Engineering Sciences, 5(2), H1–H4. DOI: 10.21272/jes.2018.5(2).h1
Buts, Y., & Krainiuk, O. (2023). Technogenic and ecological aspects of pyrogenic influence on the environment. In N. Tikanashvili, G. Evgenidze, O. Batiuk, & Z. Smutchak (Eds.), International security studios: managerial, economic, technical, legal, environmental, informative and psychological aspects. International collective monograph (pp. 238–259). Georgian Aviation University. DOI: 10.5281/zenodo.7825520 [in Ukrainian]
Sannigrahi, S., Pilla, F., & Basu, B. et al. (2020). Examining the effects of forest fire on terrestrial carbon emission and ecosystem production in India using remote sensing approaches. Science of The Total Environment, 725, 138331. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2020.138331
Collins, L., Bradstock, R. A., Clarke, H., Clarke, M. F., Nolan, R. H., & Penman, T. D. (2021). The 2019/2020 mega-fires exposed Australian ecosystems to an unprecedented extent of high-severity fire. Environmental Research Letters, 16(4), 044029. DOI: 10.1088/1748-9326/abeb9e
Certini, G., Moya, D., Lucas-Borja, M. E., & Mastrolonardo, G. (2021). The impact of fire on soil-dwelling biota: A review. Forest Ecology and Management, 488, 118989. DOI: 10.1016/j.foreco.2021.118989
Künzli, N., Kaiser, R., & Medina, S. et al. (2000). Public-health impact of outdoor and traffic-related air pollution: a European assessment. The Lancet, 356(9232), 795–801. DOI: 10.1016/S0140-6736(00)02653-2
Khabarov, N., Krasovskii, A., Obersteiner, M., Swart, R., Dosio, A., San-Miguel-Ayanz, J., Durrant, T., Camia, A., & Migliavacca, M. (2016). Forest fires and adaptation options in Europe. Regional Environmental Change, 16, 21–30. DOI: 10.1007/s10113-014-0621-0
Da Silva, S. S., Fearnside, P. M., De Alencastro Graça, P. M. L., Brown, I. F., Alencar, A., & De Melo, A. W. F. (2018). Dynamics of forest fires in the southwestern Amazon. Forest Ecology and Management, 424, 312–322. DOI: 10.1016/j.foreco.2018.04.041
Pereira, P., Bašić, F., Bogunovic, I., & Barcelo, D. (2022). Russian-Ukrainian war impacts the total environment. Science of The Total Environment, 837, 155865. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2022.155865
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
