ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ У КОНТЕКСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2022-6-173-154-159Ключові слова:
інвалідність, сталий розвиток, охорона праці, теорія ігорАнотація
Людський капітал, а саме знання, навички та вміння, дозволяють кожній компанії, регіону та країні загалом забезпечувати стабільність та розвиток. При цьому економічне зростання компанії має здійснюватися з урахуванням необхідності дотримання принципів соціальної відповідальності, у тому числі у напряму уникнення дискримінації, адже рівність можливостей відіграє важливу роль у забезпеченні сталого розвитку. Диверсифікація робочої сили в людських ресурсах є конкурентною перевагою компанії, забезпечуючи вихід на нові ринки, але при цьому від керівництва може очікуватися як прийняття додаткових управлінських рішень, так і фінансових витрат. Прикладом такої ситуації є процес працевлаштування у компанію осіб з інвалідністю та подальше вирішення питань забезпечення їх безпеки та ефективності трудової діяльності. З одного боку, надання робочих місць особам з обмеженими можливостями сприяє підвищенню ефективності системи менеджменту, зокрема менеджменту безпеки та гігієни праці. З іншого боку, організація безпеки осіб із інвалідністю вимагає додаткових капіталовкладень на адаптацію робочих місць та технологічних процесів під особливі потреби цієї категорії працівників. Основною метою статті є дослідження процесу прийняття рішень щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на основі принципів теорії ігор. У статті проаналізовано стратегії, які описують оптимальну стратегію роботодавця щодо організації працевлаштування із стійкими функціональними змінами у стані здоров’я, визначену за допомогою критеріїв Лапласа, Вальда, Севіджа, Гурвіца та критерію оптимізму. Згідно дослідження, за більшістю критеріїв оптимальною була стратегія, за якої роботодавець приймає рішення про надання робочого місця особі, яка не має стійких функціональних змін у стані здоров’я, що підтверджується статистикою зайнятості людей з інвалідністю. При цьому встановлено, що, якщо робоче місце адаптоване до психофізіологічного стану людини з інвалідністю, це не тільки підвищує працездатність самого працівника та мінімізує ризик виробничого травматизму, але й компенсує витрати за рахунок збільшення робочого часу. При цьому конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість компанії зростатиме.
Посилання
World Development Report (WDR) 2019: The Changing Nature of Work, https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2019, last accessed 2022/05/07.
Szczepańska-Woszczyna, K. (2016) Sustainable business development through leadership in SMEs. Economics and Management 8 (3), 57–69.
Molamohamadi, Z. (2014) The Relationship between Occupational Safety, Health, and Environment, and Sustainable Development. A Review and Critique. International Journal of Innovation, Management and Technology 5 (3), 198–202.
Ahn, J. (2019) Relationship of Occupational Category With Risk of Physical and Mental Health Problems. Safety and Health at Work 10, 504–511.
Holmqvist M. (2009) Corporate social responsibility as corporate social control: the case of work-site health promotion. Scandinavian Journal of Management 25 (1), 68–72.
Saxena, A. (2014) Workforce Diversity: A Key to Improve Productivity. Procedia Economics and Finance 11, 76–85.
Huang, X. (2020) Migrant Workers' Willingness to Participate in Workplace Health Promotion Programs: The Role of Interpersonal and Political Trust in China. Frontiers in Public Health 8, 1–13.
Li, M. (2017) Protection for migrant workers under evolving occupational health and safety regimes in China. Industrial Relations 72-1, 56–76.
Park, J. (2019) From Workers to the Working-Age Population: A New Paradigm for the Occupational Health Service. Safety and Health at Work 10, 251–253.
Khayatzadeh-Mahani, A. (2020) Prioritizing barriers and solutions to improve employment for persons with developmental disabilities. Disability and Rehabilitation 42 (19), 2696–2706.
Strindlund, L. (2019) Employers’ views on disability, employability, and labor market inclusion: a phenomenographic study, Disability and Rehabilitation 41 (24), 2910–2917.
Wang, Q. (2018) Analysis of Managing Safety in Small Enterprises: Dual-Effects of Employee Prosocial Safety Behavior and Government Inspection. BioMed Research International 1, 1–12.
Nadeau, S. (2003) Co-operation in Health and Safety: A Game Theory Analysis. The University of New Hampshire Law Review 1, 219–227.
Meng, Q. (2020) A Review of Game Theory Application Research in Safety Management. IEEE Access 8, 107301–107313.
Danova, K. (2020) Game theory in the process of decision-making management at the workplaces of employees with disabilities. Journal of Donetsk mining institute 1 (46), 165–171.
Michel, N. (2016) Maximizing The Benefits Of Corporate Social Responsibility. How Companies Can Derive Benefits From Corporate Social Responsibility. European Scientific Journal May special edition, 499–506.
Madueño, J. H. (2016) Relationship between Corporate Social Responsibility and Competitive Performance in Spanish Smes: Empirical Evidence from a Stakeholders’ Perspective. BRQ Business Research Quarterly 19(1), 55–72.
Kožená, M. (2021) The impact of corporate social responsibility on business competitiveness. SHS Web of Conferences 92, 1–9.
Rovenska, V. (2019) Corporate social responsibility as a component of a business development strategy at domestic enterprises. Problems of systemic approach in the economy 5(73), 117–122.
Kushlyk-Divulska, O., Kushlyk, B. (2014) Fundamentals of decision-making theory. KPI, Kyiv.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
