ЗАСТОСУВАННЯ ДАНИХ ЛАЗЕРНОГО СКАНУВАННЯ ПРИ ВИРІШЕННІ ЗАВДАНЬ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-3-184-147-151Ключові слова:
дані, лазерне сканування, територіальне планування, потенціал, точність, ефективність, аналіз, перспективиАнотація
Використання точних та детальних геоданих, отриманих за допомогою лазерного сканування, гарантує надійну основу для аналізу та прийняття стратегічних рішень у плануванні розвитку територій. Впровадження цієї технології сприяє оптимізації процесів управління міськими ресурсами, забезпеченню ефективного використання земельних територій та зниженню впливу людської діяльності на навколишнє середовище.
Посилання
Colomina, I., & Molina, P. (2017). Unmanned aerial systems for photogrammetry and remote sensing: A review. ISPRS Journal of Photogrammetry and Remote Sensing, 115, 1-18. DOI: 10.1016/j.isprsjprs.2014.02.013.
Petrakovska O., Lizunova A. (2009). Urban planning in private property conditions in Ukraine. International Academic Group On Planning, Law And Property Rights. Third Conference. Aalborg, Denmark., planning-law2009.land.aau.dk/doc/.
James, M. R., & Robson, S. (2014). Straightforward reconstruction of 3D surfaces and topography with a camera: Accuracy and geoscience application. Journal of Geophysical Research: Earth Surface, 119(4), 562-585. DOI: 10.1002/2013JF002843.
Nesterenko, S., Mishchenko, R., Shchepak, V., Shariy, G. (2020). Public Cadastral Maps as a Basis for a Construction of the Building General Layout. Proceedings of the 2nd International Conference on Building Innovations. ICBI 2019. Lecture Notes in Civil Engineering, vol 73. Springer, Cham,161-170. https://doi.org/10.1007/978-3-030-42939-3_18
El-Rabbany, A.E-S. (1994). The effect of physical correlations on the ambiguity resolution and accuracy estimation in GPS differential positioning. Dept. of Geodesy &Geomatic Eng., University of New Brunswick, Canada, Tech. rept. No 170, 161. URL: https://unbscholar.lib.unb.ca/islandora/object/unbscholar%3A8565.
Mingming W., Nesterenko S., Shterndok E.(2019).Modelling of the Parcel Pattern Impact.International science and technology conference "Earth science". IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science, 272. doi: 10.1088/1755-1315/272/3/032085
Larsson,G. (1991).Land registration and Cadastral Systems: tools for land information and management. Esex: Longman Scientific and Technical, 387
Teunissen, P.J.G., Bock, Y., Beutler, G., et al. (1998). GPS for geodesy. Berlin, Springer. URL: https://catalogue.nla.gov.au/
Ranada, P. (2014). PH named country most affected byclimate change in 2013. Rappler. December 3. Retrieved from: https://www.rappler.com/science-nature/environment/76868-philippines-tops-global-climate-risk-index
Nesterenko S., Mishchenko R., Shchepak V., Shariy G. Public Cadastral Maps as a Basis for a Construction of the Building General Layout. In: Onyshchenko V., Mammadova G., Sivitska S., Gasimov A. (eds) Proceedings of the 2nd International Conference on Building Innovations. ICBI 2019. Lecture Notes in Civil Engineering, vol 73. Springer, Cham, 2020. – P. 161-170.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND 4.0 (із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).